Упрощенная HTML-версия
98
суму в розмірі 500 тис. крб., що удвічі більше порівняно з іншими
відділами [168, с. 68]. Цей відділ потребував найбільше коштів, бо його наукові
розробки були потрібні для розвитку економіки держави. Згідно із законом
Української Держави про заснування УАН, Академія мала право визначати
розрахунковим порядком кошти, необхідні для господарських та
організаційних потреб, до того часу, доки вона остаточно не буде
створено [170, c. 165]. Згідно з кошторисом на 1919 р., складеним ще за уряду
П.П. Скоропадського, для фізико-математичного відділу планувалося виділити
3 976 428 крб. [199, с. 42–51]. УАН могла розраховувати на повну підтримку з
боку держави аж до моменту своєї остаточної організації. Після цього
господарські витрати будуть враховуватися в кошторис Академії і
покриватимуться одним із «засобів існування Академії», згідно з параграфом
100 статуту УАН від 26 листопада 1918 р. [291, с. 13]. Новостворена академічна
установа фінансувалося урядом Української Держави в повному обсязі, що
дозволяло керівництву УАН планувати майбутню її діяльність, розраховуючи
на підтримку держави.
Повноправне функціонування УАН почалося під час перших спільних
зборів 27 листопада 1918 р., що, зазначається в протоколі засідання. На ньому,
під головуванням О.І. Левицького, за присутності членів Комісії з утворення
УАН В.І. Вернадського М.Ф. Кащенка, В.А. Косинського, А.Ю. Кримського,
М.І. Туган-Барановського, при секретарюванні наймолодшого за віком
С.П. Тимошенка, було одноголосно обрано головою-президентом академіка
В.І. Вернадського, а неодмінним секретарем – академіка А.Ю. Кримського [343,
с. 27]. В.І. Вернадський був затверджений на посаді голови-президента УАН
указом гетьмана 30 листопада 1918 р. З грудня того ж року Академія розпочала
активну діяльність. У той період учені займалися організаційною роботою
стосовно створення інститутів, комісій та інших структурних підрозділів, а
також пошуку приміщення для Української академії наук.
Отже, створення УАН означало втілення в життя ідеї про існування на
території України координуючого центру академічної науки, яку намагалися