Упрощенная HTML-версия
94
мала б прораховувати вигоду для держави від аграрної галузі [175, с. 137–138].
Для держави з аграрною економікою ця інституція стала б основним дорадчим
органом при Міністерстві фінансів Української Держави.
Фундатори УАН вели роботу за умов складної політичної ситуації,
зумовленої окупацією українських земель німецькими й австрійськими
військами та активізацією повстанських рухів проти іноземних армій.
Незважаючи на це, з 9 липня по 17 вересня 1918 р. Комісія опрацювала
визначальні концептуальні положення щодо утворення Академії наук та її
функціонування, які згодом були зафіксовані у Статуті УАН, також вона
затвердила штати та кошторис Академії [355, с. 25]. Згодом, 12 жовтня 1918 р.
було розроблено проект Закону про заснування Української академії наук в
Києві, у якому, крім іншого, обґрунтовувався й кошторис майбутньої наукової
установи до 1 січня 1919 року.
Перші надані Комісії кошти – 200 тис. крб. – були витрачені фундатори
УАН на облаштування майбутніх інституцій, зокрема, не лише на ремонт
діючих установ, а й на закупівлю необхідного інвентарю, хімічних реактивів і
книг для бібліотеки. Згодом, після використання Комісією фінансів, наданих
Міністерством народної освіти, Рада Міністрів УНР прийняла рішення про
виділення 869 216 крб. 69 коп. на утримання УАН до 1 січня 1919 р. На
організаційні й господарські потреби виділено 566 250 крб., а на утримання
штату – 302 966 крб. 69 коп. [146, арк. 46–47; 147, арк. 50].
До проекту закону про «Заснування Української академії наук у Києві»
М.П. Василенко додав пояснювальну записку, в якій підкреслив велике
значення УАН у державотворчому процесі, а також пояснив рішення Комісії
щодо формування саме такої структури Академії наук та зазначив, чим буде
займатися кожна структурна інституція. Значну увагу в пояснювальній записці
він приділив підрозділу прикладного природознавства фізико-математичного
відділу. Міністр народної освіти відзначив той факт, що Комісія не наважилася
відокремити прикладний напрям природознавчих наук від фізико-
математичних. Причину цього він вбачав, зокрема, у тому, що в прикладному