Упрощенная HTML-версия
90
прикладної хімії при ній [171, с. 83–84]. Члени Комісії ставили питання про
утворення хімічних наукових інституцій на перше місце, оскільки вона
вирішувала комплекс проблем, пов’язаних з основними галузями економіки
країни – промисловістю та сільським господарством.
Остаточно лабораторія була сформована В.І. Вернадським у 1918 р. і стала
першою в історії світового природознавства біогехімічною інституцією [337, с.
42]. Схожу мету мала кафедра прикладної хімії при УАН, яка повинна була
проводити дослідження військової продукції (аміачна селітра, сірчана кислота)
для використання її в сільському господарстві як добрив. У проектах фізико-
математичної підкомісії підкреслювалася важливість створення ще однієї
кафедри, яка б вела науково-дослідну роботу лише в аграрній галузі, – кафедри
сільськогосподарської технології, яка, у свою чергу, мала поділятися на відділи:
пивоварства, горільництва і виноградарства [176, с. 133]. Крім того, кафедра
сільськогосподарської технології повинна вирішувати проблеми, пов’язані з
обробкою сільськогосподарських культур та перетворенням їх у товари легкої
та харчової промисловості. Усі вищезгадані кафедри мали б розробляти
теоретичні питання, результати яких згодом науковці втілювали б на практиці.
Серед пропозицій членів Комісії стосовно прикладного природознавства
варто відзначити ідеї П.А. Тутковського щодо створення у структурі УАН
кафедри географії. Інституція, як вважав учений, мала здійснювати
дослідження літосфери, гідросфери, біосфери та атмосфери на території
України. П.А. Тутковський зазначив, що дослідженням географічних
особливостей країни було охоплено лише північно-західний регіон. Тому
кафедра мала організувати систематичні дослідження на всій території України.
Професор підкреслював, що дослідження географії України може стати
корисним для розвитку сільськогосподарської галузі, а саме: формування карти
ґрунтів, вивчення кліматичних умов тощо. [172, c. 93–95]. Відповідно при
кафедрі планувалося створити товариства, головним завданням яких було б
пристосування знань з географії до галузей теоретичного природознавства,
сільського господарства, медицини. Вчений вважав, що Географічний інститут,