Упрощенная HTML-версия
83
підрозділ при УАН розкриє той науковий потенціал, який спричинить
прискорення у розвитку країни [346].
Записка професора С.П. Тимошенка відіграла значну роль у формуванні
підрозділу прикладного природознавства. Посилаючись на досвід розвинених
країн Європи та США, вчений обґрунтував важливість взаємозв’язку
теоретичної науки з прикладними знаннями, оскільки світовий досвід тоді вже
довів, що така співпраця є особливо плідною. Науковець виклав у записці ідею
координуючої ролі УАН в справі об’єднання галузі науки і техніки, що стала
ключовою при формуванні фізико-математичного відділу [292, с. 82]. Ідеї
професора С.П. Тимошенка підтримала більшість представників Комісії,
оскільки фундатори УАН усвідомлювали ключову роль прикладних наук в
розвитку держави.
Поділяючи погляди професора С.П. Тимошенка на необхідність створення
окремого підрозділу прикладного природознавства, інший член Комісії з
утворення УАН В.Г. Шапошников теж запропонував його структуру. Зокрема,
всі кафедри підрозділу він поділив на п’ять груп: прикладна фізика, прикладна
механіка, механічна технологія, хімічна технологія, прикладна біологія. Кожна
з них повинна мати по дві кафедри. Крім того, група прикладної біології була
безпосередньо пов’язана з сільськогосподарською науково-дослідною справою.
Науковець виокремив у групі «хімічна технологія» дослідження у напрямі
виробництва штучного мінерального добрива, щоб практично розв’язати
проблему підвищення врожайності. У групі прикладної біології він підкреслив
необхідність наукових розробок у галузі акліматизації рослин і тварин та
інтенсифікації сільського господарства [187, с. 115–116]. В.Г. Шапошников
наголосив на необхідності приділити окрему увагу дослідженням з агрономії та
медицини. Вчений наголошував і на важливості утворення якнайбільше кафедр,
які б спеціалізувалися в різних галузях прикладного природознавства, оскільки
саме вони сприятимуть розвитку економічного потенціалу Української
Держави [346].