Упрощенная HTML-версия
80
прикладного природознавства», де накопичувалися б прикладні знання,
пов’язані з технікою, промисловістю, сільським, водним, лісовим
господарством. Залишаючись академічною установою, Академія наук, на
переконання В.І. Вернадського, зобов’язана реалізувати прямий зв’язок з
економічним потенціалом держави та пересічною людиною [343, с. 20]. Для
утворення окремого відділу прикладного природознавства В.І. Вернадський
запросив до складу Комісії С
.
Л. Франкфурта – учня відомого вченого
К.А. Тімірязєва, керівника мережі дослідних полів Всеросійського товариства
цукрозаводчиків та фундатора її головної установи – Миронівської дослідної
станції. Із щоденникових записів В.І. Вернадського дізнаємося, що на них він
розраховував як на прихильників ідеї утворення окремого відділу прикладного
природознавства, а отже вони мали допомогти у розробці проекту мережі
прикладних інституцій у системі УАН. Між відділами фізико-математичним та
прикладного природознавства існувала й певна різниця, яка за міркуваннями
фундаторів УАН, полягала як у тематиці наукових проблем, що
досліджуватимуться майбутніми відділами, так і в особливостях можливого
використання на практиці одержаних результатів цих досліджень. Відповідно,
перший з названих відділів мав зосередитися на теоретичних наукових
напрямах, а другий, як випливає з його назви – на прикладних. Однак,
незважаючи на важливість утворення окремого відділу прикладного
природознавства, фундатори УАН дійшли до одностайної думки стосовно
створення фізико-математичного відділу з підрозділом прикладного
природознавства. Однією з головних причин об’єднання цих інституцій була
потреба в значній кількості спеціалістів у галузях прикладної хімії, фізики,
ботаніки, зоології, яких в той час не вистачало. Під час подальших засідань
науковці дійшли висновку, що формування двох таких різних відділів
спричинило б дублювання функцій. Зважаючи на те, що фінансування установи
було обмежене, члени Комісії прийняли рішення про створення одного відділу,
який мав об’єднати теоретичні та прикладні природничі науки [320].