Упрощенная HTML-версия
76
дорогий нам обом дружній зв’язок» [318, с. 551]. Лише за два місяці вчені
напрацювали ряд ідей і заходів для розвитку науки по всій території Росії.
Тимчасовий уряд з певних причин не підтримав розроблену науковцями
широку програму заходів, спрямовану на розвиток науки.
У «Пояснювальній записці до законопроекту про створення УАН»
М.П. Василенко відмітив, що Україна, яка досить тривалий час перебувала в
складі Російської імперії, стала незалежною. Обґрунтовуючи причини
створення УАН, він зазначив, що Перша світова війна та початок революції в
країні спричинили занепад господарства, яке необхідно заново розбудувати.
Для цього необхідно підняти на належний рівень науково-дослідну роботу в
країні, яка стане каталізатором відновлення господарства [237, с. 9]. Тому слід
заснувати УАН у найближчий термін.
У травні 1918 р. П.П. Скоропадський провів зустріч з міністрами свого
уряду, які виклали план роботи своїх відомств. Зокрема, міністр народної
освіти М.П. Василенко у виступі виклав головні завдання відомства:
1) українізація школи; 2) заснування українських університетів; 3) заснування
УАН; 4) заснування Національної бібліотеки. Гетьман затвердив план роботи
Міністерства народної освіти, зазначаючи, що заснування Академії наук є
одним із головних завдань [237, с. 11]. М.П. Василенко, отримавши схвалення
плану роботи міністерства, відразу почав втілювати його в життя, передусім
щодо з формування проекту розбудови Академії наук.
Для опрацювання законопроекту про УАН з ініціативи В.І. Вернадського
сформовано Комісію у складі відомих учених – представників із різних галузей
знань, а саме професорів: Харківського університету – Д.I. Багалія, Київського
політехнiчного інституту – М.Ф. Кащенка, ректора Київського університету –
Є.В. Спекторського, Б.О. Кістяківського, Й.Й. Косоногова, О.В. Сперанського,
М.І. Туган-Барановського, Петроградського інституту шляхів сполучення –
С.П. Тимошенка, Лазаревського інституту східних мов у Москві –
А.Ю. Кримського. Крім того, до складу Комісії приєднався агробіолог –
професор С.Л. Франкфурт. Було взято до уваги та обговорено на засіданнях