Упрощенная HTML-версия
74
доповненням для Академії наук, яка упродовж листопада 1918 – червня
1921 рр. співпрацювала з УНТ. Наукові дослідження у галузі прикладного
природознавства, зокрема і в сільському господарстві, здійснювані членами
природничої секції, а в подальшому відділу природничих наук стали основою
для подальших розробок академічними кафедрами, а згодом і науково-
дослідними інститутами.
Таким чином, Українське наукове товариство мало розгалужену структуру
відділу природничих наук, яка згодом увійшла до фізико-математичного
відділу УАН. Фактично природнича складова стала підґрунтям для формування
низки агробіологічних кафедр в УАН. Крім того, особливу роль у розбудові
фізико-математичного відділу відіграли вчені-природознавці Товариства. Після
становлення УАН наукова робота УНТ продовжувалася. Так, упродовж 1918–
1921 рр. активізувала свою діяльність природнича секція, яка у 1920 р. було
реорганізовано у відділ.
2.2.
Інституції прикладного природознавства у проектах Комісії з
утворення УАН (липень-листопад 1918 р.)
Події лютневої революції 1917 р. дали шанс українській спільноті
побудувати власну державу з її головними атрибутивними ознаками, у тому
числі й Академією наук. Проте цю можливість не було використано через
громадянське протистояння в Україні та несконсолідованості українських
політичних сил. У складній ситуації, пов’язаній з воєнними діями на території
України та розпорошеністю еліти спричинило поразка у справі розбудові
української державності. Однак політичні організації, які приходили до влади,
(Центральна Рада, Гетьманат та Директорія), висловлювалися про необхідність
сформувати єдиний державний координуючий науковий центр, який би
об’єднав усю наукову інтелігенцію у прагненні розбудувати нову державу.
Кожна політична сила, яка свого часу стояла на чолі країни, розуміла, що
Академія стала б головним каталізатором відродження соціально-економічного
розвитку країни після занепаду, заподіяного громадянським протистоянням.