Упрощенная HTML-версия
69
народної освіти УНР, УАН та УНТ провели низку спільних засідань,
здебільшого з розгляду питань утворенню освітніх інституцій для підготовки
майбутніх кадрів. Активну участь у розбудові мережі освітніх установ для
підготовки науковців-природознавців брала технічна секція УНТ. Так, на
засіданні Технічної секції УНТ 16 січня 1919 р., за присутності академіків УАН,
порушувалося питання про утворення технічно-хімічного факультету КПІ.
Ініціатива належала професору В.Г. Шапошникову. Головним завданням
факультету мала стати підготовка спеціалістів і науковців з хімічної технології.
Він налічував три відділи: 1) «лікарських речей»; 2) «текстильних речей»;
3) «штучних угноєнь» [110, арк. 34–37]. Зважаючи на те, у структурі фізико-
математичного відділу УАН вже були кафедри хімії та хімічної технології, які
мали вести дослідження не лише у сфері хімічної промисловості, але й хімізації
сільського господарства, технічно-хімічний факультет мав займатися
підготовкою відповідних кадрів.
Крім наукової роботи члени природничої секції на своїх засіданнях
вирішували низку організаційних питань, які стосувалися перетворення секції
та реорганізації Товариства у цілому. Зокрема, на засіданні ради у квітні
1919 р., запропоновано на розгляд керівництва УНТ внести деякі зміни у статут
Товариства. Члени природничої секції планували перетворити УНТ на Наукову
асоціацію в Україні – єдину громадську організацію, яка об’єднувала б усі
наукові сили республіки [197, с. 227–229]. Можна припустити, що
перетворення УНТ мало на меті утворення, певною мірою, конкуруючої з УАН
наукової установи, яка вела б альтернативні дослідження, якими не займалася
Академія наук.
Природнича секція УНТ у 1919 р. порушила питання стосовно
перетворення її у відділ природничих наук, у зв’язку з розширенням.
Реорганізація природничої секції було цілком закономірним явищем, оскільки
була сформована її чітка структура з підсекцій. Відповідно розвиток
природничої складової УНТ стало приводом утворення природничого відділу
УНТ, який би об’єднав усі природничі інституції у структурі Товариства. Отже,