Упрощенная HTML-версия
57
Утворення УНТ стало новим етапом у розвитку наукової думки в Україні й
одним із ключових моментів у формуванні вітчизняної академічної науки.
Товариства стало першою науковою організацією, після НТШ, яка здійснювала
ґрунтовні дослідження у різних галузях. Незважаючи на недостатню
матеріально-технічну базу та малу невелику чисельність науковців-
природознавців, було утворено природничу секцію, яка розгорнула науково-
дослідну роботу в різних галузях природознавства, зокрема: ботаніки, зоології,
агрономії, геофізики та ін.
Офіційно заснування природничої секції датується 14 вересня 1907 р., коли
члени Товариства, крім іншого, ухвалили рішення про формування структури
УНТ. Згідно з прийнятим рішенням, УНТ спочатку налічувало три секції:
історичну, філологічну та природничо-медичну [330, с. 7]. Остання секція
охоплювала цілу низку наукових дисциплін, пов’язаних із природознавством.
Формування згаданої секції було новаторським кроком у становленні наукової
думки на території України. НТШ, на основі якого організаційно формувалося
УНТ, було більшою мірою гуманітарного спрямування. Очевидно, рішення про
утворення природничо-медичної секції пояснювалося наступними чинниками:
1) наявністю окремого кола науковців-природознавців, медиків, агрономів,
техніків, які шукали спосіб об’єднатися задля комплексного проведення
досліджень у галузі природознавства; 2) потребою в накопиченні й поглибленні
наукових знань із природничих дисциплін з метою їх використання на практиці
підприємцями, землевласниками, селянами; 3) спробою української інтелігенції
сформувати єдиний потужний український науковий центр, який
забезпечуватиме розвиток всіх галузей наукового пізнання. Українські вчені
сподівалися, якщо не на незалежність, то на широку автономію власної країни,
а отже, практичні знання із природознавства необхідні для прискорення
розвитку економіки [350, с. 172–173].
Найбільший науковий потенціал сформувався в історичній секції. Не менш
вагомими з позиції прикладної значимості були наукові досягнення
природничо-медичної секції, результати яких спрямовувалися на розвиток