Упрощенная HTML-версия
53
наук. Завдяки логічному методу вдалося розкрити закономірності розвитку
аграрної науки у структурі УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР.
Проблемно
-
хронологічній
метод використано при вивченні й дослідженні
архівних, історіографічних матеріалів, його компонуванні, а також при
основному викладі відомостей щодо основних проблем аграрної науки у
системі УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР у різні періоди. Завдяки цьому методу
вдалося визначити особливості галузевих досліджень, їх напрямки та ключові
завдання на різних етапах розвитку.
За допомогою
історико-системного методу
досліджено в єдності етапи
розвитку аграрної науки у системі УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР упродовж
1918–1963 рр. Встановлено особливості побудови академічної науки, у тому
числі аграрної в різні періоди, їх результати та наслідки для подальших
наукових розробок.
Д
жерелознавчий та архівознавчий аналіз
застосовано у процесі
вивчення
структури, окремих ознак, властивостей, внутрішніх зв’язків об’єкта
дослідження, зокрема, аграрної науки у системі УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР,
осмислення конкретних фактів, викладених у джерелах та архівних матеріалах.
Завдяки цим методам комплексно проаналізовано й систематизовано джерельну
базу дослідження, що дало змогу розкрити предмет даного дослідження.
Отже, застосування вищеперелічених принципів і методів сприяло
визначенню напряму дисертаційного пошуку, цілісному, комплексному й
системному розгляду процесу організації й розвитку аграрної науки у структурі
УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР.
Висновки до розділу І
Виходячи з аналізу матеріалу розділу, сформовано такі висновки:
1.
Комплексне вивчення історіографічної бази, що стосується проблеми
формування сільськогосподарської дослідної справи у системі УАН-ВУАН-АН
УСРР/УРСР упродовж 1918–1963 рр. дало змогу визначити основні етапи
розвитку галузевої науки у структурі Академії наук. Враховуючи, що