Упрощенная HTML-версия
52
У ході дослідження основних проблем даної тематики були використанні
загальнонаукові (аналіз, синтез, дедукція, індукція, описовий, узагальнення,
логічний, історичний, абстрагування), міждисциплінарні (бібліографічний,
статистичний, методи джерелознавчого та архівознавчого аналізу) та
спеціально-історичні
(історико-генетичний,
порівняльно-історичний,
проблемно-хронологічний) методи.
Узагальнення
– логічний процес і результат переходу від одиничного до
загального, від менш загального до більш загального. Він використаний при
формуванні висновків до розділів і кінцевих висновків дисертаційного
дослідження. Зокрема, узагальнено основні тенденції розвитку аграрної науки в
системі УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР на різних етапах її існування та наукові
здобутки вчених.
Аналіз
та
синтез
використано під час дослідження окремих документів, що
висвітлюють історію розвитку Академії наук та її інституцій, у тому числі і
агробіологічного напряму. У процесі виконання дисертаційного дослідження
проведено аналіз історіографічної та джерельної бази, у результаті якого було
сформовано основну частину роботи. Завдяки методу аналізу вдалося
визначити основні особливості розвитку сільськогосподарської науки у системі
Академії наук. Метод синтезу використаний при формуванні цілісної картини
розвитку аграрних досліджень у структурі УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР
упродовж 1918–1963 років.
Використання загальнонаукових методів
індукції
та
дедукції
стимулювало
отриманню достовірних результатів дослідження, узагальненню наукових
даних дослідників, матеріалів науковців-організаторів. Ці методи стали в нагоді
при формуванні висновків стосовно розвитку аграрної науки у системі УАН-
ВУАН-АН УСРР/УРСР, а також щодо проблеми їх матеріально-технічного та
кадрового забезпечення.
Логічний метод
сприяв узагальненому розкриттю сутності предмета
дослідження в його і закономірних зв’язках. За його допомогою з’ясовано роль
науковців і держави у формуванні науково-дослідних інституцій при Академії