Упрощенная HTML-версия
51
1.3.
Методологічні засади дослідження
Виконана дисертаційна робота базується на принципах історизму,
достовірності та об’єктивності, системності, наступності та всебічного пізнання
процесу розвитку аграрної науки у системі УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР
упродовж 1918-1963 рр.
Основою наукового історичного дослідження є орієнтація на пошук
об’єктивної
та
достовірної
істини, в процесі якого не має бути упередженого
ставлення до досліджуваного явища або процесу. Ці принципи вимагають
застосування різних методів дослідження з метою отримання якомога
достовірнішої інформації. На основі джерельної бази було здійснено спробу
об’єктивного аналізу розвитку аграрної науки, основних результатів і ключових
проблем агробіологічних інституцій у системі УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР.
Дисертаційне дослідження має
системний
характер, що дозволяє
розглядати досліджуваний об’єкт як єдине ціле з узгодженим функціонуванням
всіх її елементів. На його основі здійснено вивчення кожного елемента системи
у зв’язку і взаємодії з іншими елементами, що дає можливість спостерігати
зміни в ній внаслідок змін окремих її ланок. При розгляді особливостей
побудови мережі агробіологічних інституцій УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР
особливу увагу акцентовано на вивченні окремих одиницях цієї системи,
зокрема вченого, кафедри, комісії інституту та ін.
Історичний
підхід до предмета дослідження передбачає аналіз основних
етапів і тенденцій його виникнення та функціонування у хронологічній
послідовності. Цей підхід використано під час вивчення процесу формування
агробіологічних інституцій в УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР упродовж 1918–
1963 р. Відтак, постала можливість простежити основні закономірності
згаданого процесу у період становлення УАН, в роки громадянського
протистояння, на постреволюційному етапі, у роки формування тоталітарного
режиму, під час війни, післявоєнної відбудови та хрущовської «відлиги». У всі
періоди Академія наук зазнавала значних змін, пов’язаних із внутрішніми та
зовнішніми чинниками.