Упрощенная HTML-версия
4
вчених науково-дослідних інституцій УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР протягом
досліджуваного періоду.
Розкрито питання першої спроби репрезентації аграрної науки у системі
ВУАН після виборів дійсних членів Академії наук у червні 1929 р. Зазначено
особливості побудови науково-організаційної роботи новостворених кафедр
ґрунтознавства, фізичної та хімічної фізіології рослин, гідрології.
З’ясовано основні причини ліквідації академічної кафедри як основної
одиниці ВУАН та формування мережі науково-дослідних інститутів. Розкрито
еволюцію низки кафедр у потужні інститути ВУАН агробіологічного
спрямування. Встановлено основні закономірності розвитку інститутів
природознавчого та сільськогосподарського профілю у системі ВУАН протягом
1920–1930–х рр.
Велику увагу приділено висвітленню, становленню й результативної
діяльності науково-дослідних інститутів ВУАН щодо задоволення практичних
запитів галузі сільського господарства. Розкрито основні досягнення вчених
інститутів агробіологічного спрямування та їхнє прикладне значення.
Важливий внесок у розвиток аграрної науки у 1930–х рр. належав таким
інститутам ВУАН: зоології та біології (Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена),
ботаніки (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного), мікробіології та епідеміології
(Інститут мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного), хімічної технології,
біохімії та економіки. Наведено основні наукові досягнення зазначених
інститутів. Проаналізовано основні мотиви Президії ВУАН стосовно
реорганізації мережі науково-дослідних невеликих установ (кафедр, комісій,
секцій) у потужні інститути.
Розглянуто процес розвитку сільськогосподарської науки в умовах
постійних реорганізацій Академії наук та масових репресій у 1930–х рр.
Визначено основні особливості співпраці ВУАН і ВУАСГН. Зокрема,
встановлено відміні риси науково-дослідної роботи між двома академіями:
ВУАН проводила низку фундаментальних і прикладних досліджень у галузі
природознавства, разом із тим вирішуючи загальні проблеми сільського