Стр. 37 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

37
і його другого відділу, були здійснені такими науковцями: Т.Ю. Горбань [320;
321], Ю.А. Горбань [322], Н.Д. Полонська-Василенко [355, 356], І.В Савченко
[357] та інші. Н.Д. Полонська-Василенко у праці, присвяченій історії Академії
наук, розкрила основні проблеми функціонування установи та її інституцій
[355]. Стаття Ю.А. Горбаня «Становлення Української академії наук:
суперечливі сторінки історії» містить аналіз низки історичних джерел, які
розкривають причини заснування УАН [322]. Дослідниця Т.Ю. Горбань
зосередила увагу на формуванні підрозділу прикладного природознавства при
фізико-математичному відділі [320; 321]. І.В. Савченко у роботі «Заснування
Української академії наук і запровадження історично географічних досліджень»
(2013 р.) розкриває роль гетьмана П.П. Скоропадського у формуванні УАН
[357, с. 277–283]. Ґрунтовне дослідження проведено авторами праці
«Національна академія наук України», присвяченій 90–річчю від заснування
Академії. У ній розкрито головні аспекти пов’язані з історією розвитку та
становлення Академії наук [343].
Історію
розвитку
агробіологічних
інституцій
розглянуто
у
фундаментальному виданні «Історія Національної академії наук України». У
передмовах до перших двох томів автори висвітлюють проблеми існування
інституцій Академії та взаємозв’язок установ прикладного природознавства
УАН-ВУАН з іншими урядовими сільськогосподарськими інституціями НКО і
НКЗС УСРР [330, с. 5–20; 331, с. 8–24]. У передмовах до третього та четвертого
томів (відповідно 1929–1933, 1934–1937 рр.) на основі архівних документів
автори намагалися з’ясувати основні причини реорганізації, формування
окремих інститутів і проблеми матеріально-технічного забезпечення [332, с. 5–
14; 333, с. 10–26]. П’ятий, шостий та сьомий томи видання висвітлюють
особливості розвитку академічної науки у передвоєнний період, в умовах
німецько-радянської війни та повоєнної відбудови [334, с. 10–26; 335, с. 10–52;
336, с. 8–48]. У сьомому томі розкриваються особливості розвитку аграрної
дослідної справи у відділі сільськогосподарських наук АН УРСР, а також
критику їх діяльності з політичних мотивів [336, с. 15–16].