Упрощенная HTML-версия
33
інтелігенції Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ). Автор зазначав, що
перебування М.С. Грушевського на посаді голови НТШ (від 1897 р.), а також
голови УНТ, стає однією з передумов утворення центру академічної науки на
території України. Проте ні Російська, ні Австро-Угорська імперії не
підтримали формування на території України національних академічних
наукових центрів, що відкладало реалізацію ідеї єдиної Академії наук ще на
декілька років. На думку цього автора, суперечливою є вітчизняна історіографія
стосовно періоду власне становлення Української Академії наук. Переважно
дослідники, як правило, зосереджують увагу на суперечностях між членами
УНТ і безпосередніми фундаторами УАН, а саме – між М.С. Грушевським, з
одного боку, і В.І. Вернадського з М.П. Василенком – з іншого. Причому,
особисті погляди М.Грушевського часто видаються як позиція УНТ загалом.
Ю.А. Горбань не приймає тезу про суперечності між УНТ і Комісією з
утворення УАН. Більше того, деякі члени Товариства, здебільшого з
природничої секції, були в числі засновників УАН [276, с. 118–123; 277].
Аналогічний погляд на події простежується і в науковій праці,
опублікованій В.І. Онопрієнком та Т.О. Щербань у 2008 р. – «Джерела з історії
Українського наукового товариства у Києві» [353, с. 74–77]. Важливе значення
УНТ у створенні УАН підкреслюється у статті Н. Лебедєвої «Первая
Украинская академия наук – Научное общество им. Шевченко (НОШ)»
(2008 р.). Автор зазначає, що ідеї формування Академії зародилися у колі
вчених Наукового товариства ім. Шевченка та УНТ. Вона наводила той факт,
що концепція Академії наук, яку пропонував М.С. Грушевський, суттєво
різнилася від концепції М.П. Василенка та В.І. Вернадського. Незважаючи на
це, Н. Лебедєва називає НТШ першою організацією академічного типу на
території України [339]. Навіть Н. Полонська-Василенко зазначала, що НТШ у
світі визнавали як організацію академічного типу [307, с. 10–11].
Розкриваючи роль В.І. Вернадського, дослідниця Н. Блажевич доводить,
що концепція утворення УАН стала новаторською, а її розроблення було
результатом академічного досвіду В.І. Вернадського у Російській академії наук