Упрощенная HTML-версия
3
З метою поглиблення історично-аналітичного дослідження проблеми
розвитку аграрної науки у системі УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР протягом
1918–1963 рр. здійснено періодизацію розвитку галузевої дослідної справи.
Висвітлено основні особливості формування агробіологічних інституцій УАН-
ВУАН у 1920 – 1930–х рр. та їхню еволюцію у 1940–х – початку 1960–х років.
У дисертаційному дослідженні розглянуто основні причини, предтечі та
передумови формування агробіологічних інституцій Української академії наук.
З’ясовано роль учених природничої секції Українського наукового товариства у
формуванні інституцій сільськогосподарського профілю. Розглянуто
особливості діяльності й еволюцію природничої секції УНТ після утворення
УАН. Виявлено взаємозв’язок розвитку природничих інституцій УНТ та УАН
протягом 1918–1921 рр. З’ясовано особливе значення наукових здобутків
членів природничої секції, пізніше – природничого відділу, у формуванні
підґрунтя для майбутніх досліджень інституцій агробіологічного спрямування
Академії наук.
Окрему увагу приділено діяльності Комісії з утворення УАН. Зокрема,
проаналізовано основні проекти формування мережі установ відділу
прикладного природознавства УАН. З’ясовано основні мотиви відмови від
утворення окремого відділу прикладного природознавства фундаторів УАН та
формування при Міністерстві земельних справ дорадчого наукового органу –
Сільськогосподарського вченого комітету України.
Висвітлено галузеву інституалізацію агробіологічних установ ВУАН.
Показано процес формування академічних кафедр, Садів, Комісій, секцій у
структурі Академії наук та їх наукові досягнення у сільськогосподарській
галузі. Визначено основні напрями досліджень агробіологічних інституцій
протягом 1920–х рр. й до початку періоду постійних реорганізацій ВУАН
наприкінці 1920–х і до середини 1930–х рр. Детально розкрито основні мотиви
відокремленого існування галузевої дослідної справи та академічної науки
протягом 1920–х рр. Охарактеризовано й узагальнено основні досягнення