Упрощенная HTML-версия
27
У брошурі А.Я. Артемського «Що таке Всеукраїнська академія наук
«ВУАН)», розглядалася не лише структура Академії, але й розкрито основні її
завдання інституцій, у тому числі агробіологічного спрямування, а також
результати їхньої науково-дослідної діяльності [308, с. 54–64]. Автор брошури
висвітлив не лише ключові завдання і результати роботи ВУАН, але й
розглядав історію її становлення та розвитку. Він з критичних позицій
охарактеризував наукову діяльність ВУАН, зазначаючи, що Академія основну
увагу акцентувала не на «соціалістичному будівництві», а на подальшому
розвитку «буржуазних, націоналістичних» досліджень із гуманітарних галузей.
Ключовий поворот до розвитку важливих природознавчих, технічних та
економічних досліджень, на його думку, відбувся з 1928 р. після ревізії
спеціальної комісії НКО УСРР [308, с. 62–63].
Друга частина праці присвячена розвитку відділів ВУАН, зокрема
природничо-технічного. А.Я. Артемський зазначав, що важливі результати
науково-дослідної
роботи
інституцій
агробіологічного
призначення
реалізовувалися у різних галузях народного господарства. Він розкрив важливе
значення установ біо-ботанічного циклу, які розв’язували низку проблем,
пов’язаних із сільськогосподарською галуззю, зокрема: агрорайонування
території України, боротьба з посухою, селекція, інтенсифікація росту,
живлення, акліматизація рослин та ін. [308, с. 63].
Радянські історики приділяли значну увагу розвитку Академії наук та її
досягненням під керівництвом партії. Особливо важливою проблемою, яку
висвітлювали історики того часу, вважалося практичне впровадження
результатів досліджень, у тому числі аграрних. Зокрема, втілення у
сільськогосподарську практику результатів діяльності інститутів мікробіології
та зоології у галузі профілактики та лікування свійських тварин було розкрито
О.В. Палладіним і В.М. Терлецьким. Автори відзначали значний внесок учених
у пошук причин і способів лікування бруцельозу та інших інфекційних
захворювань тварин [354, с. 83–85; 363, с 46–59].