Стр. 226 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

226
геологічними галузями знання зумовила потребу відновлення відділу
сільськогосподарських наук у системі АН УРСР в 1962 р.
8). З’ясовано, що науково-дослідна робота вчених інституцій
агробіологічного профілю УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР упродовж 1918–1963
рр. мала важливе фундаментальне і прикладне значення. Особливо варто
відзначити праці академіків А.О. Василенка, П.А. Власюка, Є.П. Вотчала,
М.Ф. Кащенка,
О.В. Фоміна,
М.Г. Холодного,
В.Г. Шапошникова,
І.І. Шмальгаузена, дослідників Б.Є. Айземана, С.П. Іванова, М.М. Левітта,
П.Є Марусенка, А.С. Оксаненка та ін. Обґрунтування теорії посухостійкості
рослин, запропонованої академіком Є.П. Вотчалом, стало основою для
розгортання генетично-селекційних, фізіологічних досліджень установами
АН УСРР/УРСР. У 1962–1963 рр. напрям стійкості рослин до погодних умов
розвинули П.А. Власюк та С.П. Дарменко, які, використовуючи солі цинку,
магнію, алюмінію та молібденовокислий амоній, підвищували морозостійкість
рослин. Закономірності плідності популяцій комах, виявлені С.П. Івановим і
М.М. Левіттом, дозволили ентомологам не лише прогнозувати розвиток
популяцій, але й контролювати їх чисельність, що, безумовно, сприяло
підвищенню врожайності за рахунок знищення шкідників. Обґрунтовано
визначальну роль П.А. Власюка та А.О. Оксаненка у розробці системи
живлення сільськогосподарських рослин, завдяки якій витрати мінеральних
добрив зменшувалися, а рівень врожайності підвищувався. Дослідження вчених
УАН-ВУАН-АН УСРР/УРСР були застосовані на практиці, а їхні теоретичні
розробки стали підґрунтям для майбутніх наукових проектів.