Упрощенная HTML-версия
216
наукові установи та вузи Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти,
Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства сільського
господарства. Враховуючи це, Президія АН УРСР схвалила низку наукових
напрямів з проблеми «керування спадковістю», якою мала займатися наукова
рада, серед яких були теми що торкалися аграрної галузі, зокрема: 1) у галузі
експериментальної цитології та ембріології – морфологічне, цитохімічне,
цитофізіологічне, біофізичне вивчення процесу поділу клітини та розробка
методів подолання несхрещуваності віддалених гібридів; 2) у галузі генетики
вірусів – вивчення природи і розмноження вірусів та процесу ураження живих
організмів, з метою винайдення антивірусних препаратів; 3) у галузі генетики
та селекції мікроорганізмів – виведення високопродуктивних штамів бактерій з
метою використання їх у сільському господарстві (добриво, засоби боротьби
проти шкідників); 4) у галузі генетики та цитології рослин – розробка методів
керування спадковістю і мінливістю з метою одержання нових форм рослин з
підвищеною продуктивністю та якістю їх продукції; 5) у галузі генетики
тварин – розробка проблем селекції тварин, закономірностей спадковості, росту
та розвитку [277, с. 1392–1393].
Проводячи
дослідження
проблеми
фізіолого-біохімічних
основ
регулювання життєдіяльності мікроорганізмів у 1962 р., вчені Інституту
мікробіології та епідеміології ім. Д.К. Заболотного під керівництвом
В.Г. Дроботька виявили нові види міксоміцетів, що у свою чергу дозволило
покращити силосування кормів для тварин. [275, с. 670]. У 1962 р. Інститут
провів низку важливих фундаментальних та прикладних досліджень у галузі
сільськогосподарської мікробіології, зокрема: бактеризація озимої пшениці,
впливу мікроелементів на врожайність, пошуку засобів лікування рослин та
інші.
Наукові розробки В.Т. Смолія пов’язані з бактеризацією насіння озимої
пшениці дали вагомі результати. Встановлено, що у разі передпосівної обробки
насіння врожайність культури підвищується на 12%. Дослідники С. Московець,
А. Бобирь, В. Горюшин, Л. Жеребчук розгорнули наукову роботу, пов’язану з