Упрощенная HTML-версия
213
зазначалося, що Президія АН УРСР прийняла рішення про відновлення
галузевого наукового відділу в своїй структурі «з метою піднесення
теоретичного рівня і координації наукових досліджень з найважливіших
теоретичних проблем у галузі сільського господарства та здійсненні зв’язків
між спорідненими галузями наук» [286, с. 1121].
Відповідно галузева дослідна справа вдруге була офіційно репрезентована
у структурі АН УРСР. За один рік діяльності відділу сільськогосподарських
наук (1962–1963 рр.) вченим АН УРСР вдалося здійснити низку важливих
прикладних досліджень і досягти значних результатів у аграрній галузі, зокрема
з проблем сільськогосподарської мікробіології, генетики, селекції, цитології та
інших.
Вже у червні 1962 р. в Інституті фізіології рослин АН УРСР відбулася
IV Всесоюзна нарада з питань застосування мікроелементів у сільському
господарстві та медицині, на якій були підведені підсумки науково-дослідної
роботи всіх установ СРСР за чотири роки. На конференції розглянуто низку
питань, пов’язаних із використанням мікроелементів у сільському господарстві
СРСР, у тому числі в УРСР.
На нараді зачитано доповіді про результати досліджень установ
сільськогосподарського профілю в системі АН УРСР. Активну участь у
розробці проблеми застосування мікроелементів у сільському господарстві
взяли Інститут фізіології рослин та Інститут мікробіології. Зокрема, Інститут
фізіології рослин АН УРСР поклав початок дослідженням хлорозу рослин,
спричиненому нестачею мікроелементів, і вперше на території СРСР розпочато
експериментальне випробування внутрішньокомплексних сполук заліза у садах
та виноградниках Кримського півострову. Цією проблемою займалися вчені
інституту Л.К. Островська, Г.М. Яковенко, П.А. Железнова, Л.А. Хілик,
Р.А. Поліщук. Під керівництвом академіка П.А. Власюка проводилася низка
досліджень
з
виведення
стійких
сортів
рослин,
живлення
сільськогосподарських культур. Так, обпудрювання насіння за методом,
розробленим П.А. Власюком та С.М. Дарменком, солями цинку, марганцю,