Упрощенная HTML-версия
210
Поступові зміни у внутрішній політиці радянської влади щодо науки
поступово прискорили процес розвитку аграрної галузі в країні. Знову постало
питання щодо організації галузевого академічного центру. Окремий відділ
сільськогосподарських наук у системі АН УРСР проіснував відносно не довго –
11 років, але плідно. Зважаючи на необхідність об’єднати всі галузеві інститути
та здійснювати цілковитий контроль за їх діяльністю, перед радянським
керівництвом постало питання про формування, а точніше – відновлення,
академічної організації сільськогосподарської науки. Ще на початку 1950–х рр.
серед учених-аграрників розгорнулися дискусії щодо доцільності створення
галузевої академії наук. Втім дискусії припинилися після затвердження
постановою Ради Міністрів УРСР від 30 грудня 1956 р. створення Української
академії сільськогосподарських наук (УАСГН) на чолі з академіком
П.А. Власюком. Формування академічного координаційного наукового центру
галузевої дослідної справи мало на меті «… поліпшення керівництва науково-
дослідною роботою у галузі сільського господарства, підвищення теоретичного
рівня досліджень, покращення підготовки кадрів і набуття ними знань і
практичних навичок введення сільськогосподарського виробництва, а також
повного використання наукових і педагогічних кадрів у розв’язанні завдань
поставлених ХХ з’їздом КПРС перед сільськогосподарською наукою» [316,
с. 31].
Ідея відновлення галузевого академічного наукового центру була подана
українськими вченими-агрономами ще на початку 1950–х рр. Питання
створення УАСГН вирішувалося на з’їздах і пленумах ЦК КПРС упродовж
1953–1955 рр., на яких розглядалися питання про перебудову аграрної галузі та
залучення академічної науки у цей процес. Держава намагалася без зміни
соціалістичних виробничих відносин, через послаблення податкової політики,
припинити негативні зрушення у сільськогосподарській галузі. Це означало, що
суть аграрної політики радянської влади полягала не в зміні економічного ладу,
а в утвердженні колгоспно-радгоспної системи. Разом із тим поставала
необхідність у централізації галузевої дослідної справи шляхом формування