Упрощенная HTML-версия
209
Незважаючи на критику з боку Президії АН УРСР та радянської влади,
академічні установи продовжували дослідну роботу. Так, Інститут агробіології
філіалу АН УРСР у Львові упродовж першої половини 1950–х рр., зважаючи на
відсутність експериментальної бази, провів низку прикладних досліджень, а
результати їх подав на розгляд Міністерства сільського господарства УРСР.
Зокрема, Інститут опублікував низку збірників, у яких вміщені результати
дослідження з проблем підвищення врожайності, боротьби проти шкідників та
біохімії сільськогосподарських тварин [148, арк. 24–25]. Незважаючи на це,
Міністерство сільського господарства УРСР, критикуючи установу, проводило
заходи щодо перетворення її у дослідну станцію.
У 1950–х рр. Рада з вивчення виробничих сил УРСР досліджувала
6 комплексних проблем, у тому числі пов’язаних з аграрною галуззю. Зокрема,
були проведенні експедиції у Баштанському і Снігурівському районах
Миколаївської області з метою перебудови сільського господарства у зв’язку з
припиненням
вирощення
бавовника.
Експедиція
розробила
низку
рекомендацій, спрямованих на підвищення врожайності сільськогосподарських
культур у степових районах [148, арк. 44]. Рада здійснювала розробку
загальноакадемічної проблеми підвищення врожайності. Відповідно через
інституції відділу сільськогосподарських та біологічних наук досліджувалися
місцеві джерела добрив (марганцевих шлаків, відходів буро-вугільної
промисловості та фосфоровмісних шлаків) для подальшого їх використання у
сільському господарстві [148, арк. 44–45].
Упродовж 1954–1955 рр. АН УРСР поступово перебудовувала свою
науково-дослідну роботу згідно з новими поставленими вимогами партійним
керівництвом. Особливого значення набули інститути сільськогосподарського
відділу АН УРСР, завдання яких полягало у вирішені низки проблем з метою
задоволення продовольчих потреб населення УРСР. Більше того, у цей період
відбувався відбір та підготовка наукових кадрів уже не за ідеологічним
принципом, а за вміннями і знаннями, що у свою чергу якісно вплинуло на
подальший розвиток аграрної дослідної справи.