Упрощенная HTML-версия
208
Досліджуючи проблему внесення добрив та впливу на врожайність різних
культур, вченими Інституту фізіології рослин і агрохімії були розроблені теми
внесення відходів буровугільної промисловості як сорбентів та марганцевих
шламів. Так, використання відходів буровугільної промисловості як сорбенту,
для ефективності мінеральних добрив, які вносилися під цукрові буряки,
забезпечувало підвищення врожайності на 26–30 ц/га [148, арк. 72].
Враховуючи ці результати, Міністерство сільського господарства у 1954 р.
прийняло рішення та відповідним наказом організувало використання відходів
буровугільної промисловості на площі 100 тис. га під цукрові буряки.
Використання марганцевих шламів як добрива під буряки збільшувало
врожайність культури на 14–22 ц/га, а цукристість коренів – на 0,2–0,3%.
Внесення марганцевих шламів збільшувало врожайність зернових на 2–3 ц/га,
картоплі та овочів – 40–50 ц/га, полуниці – 29 ц/га, плодів різних фруктових
дерев – 10–20 ц/га [148, арк. 72]. Використання відходів промисловості
вирішувало дві основні проблеми: 1) утилізації; 2) підвищення врожайності.
Відповідно, з цією метою Інститут фізіології рослин та агрохімії і поглибив
дослідження у цій галузі, намагаючись оптимізувати використання добрив та
раціонально вирішити дві названі проблеми.
Інститут генетики та селекції АН УРСР у 1953 р. продовжував відбір
стійких та кращих у плані врожайності сортів зернових. Зокрема, упродовж
року були отримані позитивні дані сортовипробування в умовах орного
землеробства півдня УРСР нових сортів пшениці «Харківська–4» з
урожайністю 38 ц/га. У порівнянні із стандартом «Одеська–3» рівень
врожайності нового сорту був більший на 3,5 ц/га. Відповідно до результатів
досліджень, Інститут генетики та селекції АН УРСР дав рекомендації
Міністерству сільського господарства УРСР, а також визначив новий сорт як
основну перспективу озимої твердої пшениці [148, арк. 60]. Учені Інституту
провели значну роботу з розмноження гібриду земляної груші з соняшником на
площі 249,5 га. Урожай становив 300–900 ц/га зеленої маси і 124–547 ц/га
клубнів [148, арк. 72].