Стр. 207 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

207
засобів боротьби з шкідниками сільськогосподарських рослин, зокрема з
буряковим довгоносиком, партійне керівництво та Президія АН УРСР все ж
розкритикувала діяльність Інституту ентомології та фітопатології, зазначивши,
що установа не розробила засобів боротьби проти шкідників. Інститут
машинознавства і сільськогосподарської механіки розкритикований через
повільні темпи впровадження результатів, незважаючи на значні досягнення у
розробці міцних деталей до сільськогосподарських машин [148, арк. 62].
Аналогічної критики зазнали й інші установи відділу сільськогосподарських та
біологічних наук, які з жовтня 1953 р. не змогли швидко перебудувати науково-
організаційну та дослідну діяльність в аграрній галузі згідно з рішеннями ХІХ
з’їзду КПРС.
Інститут фізіології рослин і агрохімії АН УРСР, у зв’язку з постановою
вересневого пленуму ЦК КПРС, переглянув тематичний план на 1954 р.
Особлива
увага
приділялася
на
покращенню
умов
живлення
сільськогосподарських рослин, у тому числі картоплі, овочевих культур,
внесення найкращих форм мінеральних та органічних добрив, мікроелементів,
сорбентів та розробку проблеми ефективності внесення фосфорних добрив [77,
арк. 3].
У 1953 р., інституціями відділу сільськогосподарських наук АН УРСР було
розроблено 17 комплексних проблем, до яких входило 72 теми, з яких 21 тема
досліджувалася згідно з постановами уряду СРСР, УРСР та ЦК КПУ і 15 тем за
пропозиціями міністерств і відомств [148, арк. 59]. Найбільш продуктивними у
виконані науково-дослідної роботи були Інститути фізіології рослин і агрохімії,
агробіології, генетики та селекції. Так, Інститут фізіології рослин та агрохімії,
досліджуючи проблеми живлення рослин, використання різних видів добрив з
метою підвищення рівня врожайності, встановив ефективні умови вирощування
картоплі на півдні УРСР. Відповідно при ведені орного землеробства найкраща
площа посадки картоплі 70х70 см. У ході цієї науково-дослідної роботи були
відібрані ракостійкі сорти картоплі, які дозволяють отримувати врожаї від 173
до 262 ц/га [148, арк. 59–60].