Стр. 193 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

193
5) розробка способів підвищення врожайності бавовняника; 6) розробка заходів
з підвищення продуктивності бобово-злакових травосумішей; 7) підвищення
родючості торф’янистих ґрунтів шляхом застосування гідромеліоративних і
агротехнічних заходів. Дослідження проводилися у Києво-Святошинському
районі Київської області, Баштанському районі Миколаївської області, у
поліських районах Чернігівської і Житомирської області, Переяслав-
Хмельницькому, Борисполі [92, арк. 3–4].
Упродовж післявоєнної п’ятирічки Інститут здобув значних досягнень у
галузі фізіології рослин та агрохімії. Зокрема, досліджуючи вплив різних
добрив на родючість ґрунту та рівень врожайності, вчені установи розкрили
ефект від застосування різних добрив, зокрема відходів буровугільної
промисловості у рядковому удобренні як адсорбенту для покращення умов
живлення цукрових буряків. Вони обґрунтували ефективність фосфорних
добрив та вплив на врожайність суміші органічних і мінеральних добрив,
використання калійних солей як добрива та інше [63, арк. 4–11]. Усі
дослідження Інституту фізіології рослин і агрохімії упродовж 1946–1950–х рр.
мали практичне значення та поступово втілювалися у виробництво.
Інститут фізіології рослин і агрохімії АН УРСР відповідно до п’ятирічного
плану (1946–1951 рр.) провів роботу з вивчення шляхів підвищення
ефективності фосфорнокислих добрив і, зокрема, шляхів використання
місцевих покладів українських фосфоритів. У процесі науково-дослідної
роботи було зроблено висновок, що внесення фосфоритного добрива впливає
не лише на рівень врожайності, але й на рівень цукристості буряків [77, Арк. 1].
Інститутом були опрацьовувані нові заходи з підвищення ефективності
фосфорних добрив при застосуванні їх разом з органічними і мінеральними
добривами під цукрові буряки, зернові та багаторічні трави у сівозмінах. Було
проведено й наукові дослідження процесу перетворення фосфатів у ґрунті з
метою підвищення ефективності фосфорних добрив. Дослідження Інституту
фізіології рослин і агрохімії дозволили визначити взаємозалежність між
частотою, дозуванням та підвищенням рівня врожайності. Так, одноразова