Упрощенная HTML-версия
191
врожайності конюшини; 4) розробка біологічних та хімічних засобів боротьби з
шкідниками [194, с. 59].
Згідно з постановою РНК УРСР № 328, 9 березня 1945 р. у системі
АН УРСР
організовано
лабораторію
машинобудування
та
сільськогосподарської механіки яка увійшла до відділу технічних наук, до
структури якої входило 4 відділи: 1) сільськогосподарських машин;
2) тракторів; 3) випробування машин; 4) конструктивної міцності машин; 5) з
1947 р. додалася й технологічна група. Очолив лабораторію член-кореспондент
АН УРСР А.О. Василенко, який з 1948 р. отримав звання академіка.
Враховуючи спеціалізацію названої інституції, у повоєнну п’ятирічку перед
нею були поставлені наступні завдання: 1) удосконалення, створення і
застосування нових сільськогосподарських машин і тракторів; 2) розробка
теорії машин і технологічних процесів сільськогосподарського виробництва; 3)
розробка методів розрахунку машин на міцність [210, с. 133]. З утворенням
окремого відділу сільськогосподарських наук у структурі АН УРСР,
лабораторія стала її частиною.
Упродовж першого року науково-дослідної діяльності інститутів відділу
сільськогосподарських наук було розроблено та впроваджено у виробництво
низку результатів. Наприклад, Інститут фізіології рослин та агрохімії у період
1946–1947 рр. провів низку прикладних досліджень, зокрема: 1) використання
на удобрення відходів марганцеворудної промисловості; 2) використання
фосфорного борошна з місцевих покладів у якості добрива; 3) обґрунтування
системи живлення цукрового буряка, кок-сагизу, ярої пшениці та інших
культур травопільних сівозмін з використання органічних та мінеральних
добрив. Разом із тим на базі Інституту під керівництвом доктора
сільськогосподарських наук Т.Т. Дем’яненка розроблялися методи підвищення
стійкості соняшнику до хвороб [163, с. 61–62].
Упродовж 1946–1948 рр. результати досліджень наукових установ відділу
сільськогосподарських наук були використанні у сільському господарстві
УРСР. Так, лише за 1948 р. галузеві науково-дослідні інститути надали