Упрощенная HTML-версия
190
формування нових, ефективних методів селекції у сільському господарстві. Від
моменту створення перед Інститутом генетики і селекції було поставлено низку
прикладних завдань у аграрній галузі, зокрема: 1) цитогенетичне і фізіологічне
вивчення процесу мінливості і спадковості у рослин, тварин і комах;
2) встановлення на принципах дарвінізму загальних закономірностей еволюції
живих організмів та вивчення її механізму; 3) експериментальна розробка
нових методів та принципів селекції. Для виконання поставлених завдань
Інститут мав своєрідну структуру, до якої входили такі лабораторії: загальної
генетики, цитології, генетики і методики селекції сільськогосподарських
рослин, генетики і методики селекції сільськогосподарських тварин, генетики і
методики селекції корисних комах, хімічна і біометрична [206, с. 40].
Відповідно кожна лабораторія мала власний план науково-дослідної роботи,
який був складовою загального плану діяльності Інституту загалом.
Інститут ентомології та фітопатології АН УРСР мав за завдання
опрацювання загальних проблем боротьби з шкідниками та хворобами
сільськогосподарських рослин, які не в змозі розв’язати станції захисту рослин
і галузеві інститути, а також розробку нових методів боротьби з шкідниками і
хворобами. Перед вченими установи були поставлені завдання дослідити
загальні закономірності біології комах, їх біоценологія, вивчити нормальну та
патологічну фізіологію рослин, кормову спеціалізацію, збудників хвороб,
анатомію і фізіологію хворих рослин, проблеми паразитології, токсикології та
імунітету. Відповідно, для виконання всіх поставлених завдань у структурі
Інституту було сформовано 8 лабораторій: загальної ентомології, екології
комах, патології комах, паразитів та хижих комах, токсикології, фітопатології,
анатомії і фізіології хворої рослини, імунітету [206, с. 40].
У 1946 р. Інститут ентомології та фітопатології розробив план науково-
дослідної роботи, згідно з яким у повоєнну п’ятирічку він мав працювати у 4
напрямах: 1) вивчення вірусних хвороб та хвороб виродження; 2) дослідження
фізіології хворої рослини та імунітету; 3) з’ясування причин низької