Упрощенная HTML-версия
185
У 1943 р. німецька адміністрація створила низку крайових інститутів,
серед яких були агробіологічного спрямування. Підпорядковувалися крайові
інститути спеціально створеному у серпні 1943 р. Крайовому дослідницькому
центру, який розташовувався у Києві. Однак для координації інститутів
сільськогосподарського
профілю була
створена Спеціальна
група
сільськогосподарських
досліджень
з
філією
у
Херсоні,
яким
підпорядковувалося 16 інститутів [343, с. 73]. Так, до Спеціальної групи
увійшли наступні крайові інститути: 1) сільськогосподарської ботаніки;
2) ґрунтознавства, живлення рослин та рільництва зі станцією в Умані;
3) рослинництва на Батиєвій горі зі станціями в Умані та Полтаві;
4) вирощування і розведення фруктів та овочів (Китаєво) зі станцією в Умані;
5) інститут з питань захворювання рослин та тваринних шкідників зі станцією в
Умані; 6) дослідження продуктів харчування (Солом’янка); 7) тваринництва зі
станціями у Боярці (бджільництво та розведення гусениці тутового
шовкопряда) та Заворичах (хутрове тваринництво); 8) рибництва зі станціями у
Гористому (річкове рибництво), Малій Салтанівці (розведення коропа) та
Пущі-Водиці (розведення форелі); 9) агрокультури та торф’яного господарства
у Сарнах; 10) сільськогосподарської техніки. До структури Херсонської філії
Спеціальної сільськогосподарської групи входили: 1) Крайовий інститут
рослинництва з відділами меліорації та зі станціями у Розівці (рослинництво на
чорноземі), Ново-Олексіївці (рослинництво на засоленому ґрунті) та Асканія-
Нова; 2) Крайовий інститут плодівництва, овочівництва та виноградарства; 3)
Крайовий інститут сільськогосподарської техніки в Акимівці; 4) Крайовий
інститут з питань захворювання рослин та шкідників тварин; 5) Крайовий
інститут досліджень з питань бавовництва [316, с. 28].
Таким чином, окупаційна влада, з метою вирішення своїх продовольчих
проблем, приділяла значну увагу розвитку аграрної науки та підготовці
спеціалістів-робітників. Фактично німецьку адміністрацію, як і радянську владу
упродовж 20–30–х рр. ХХ ст., цікавило лише використання багатих українських