Стр. 184 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

184
Українська науково-дослідна станція шовківництва, Українська центральна
сільськогосподарська книгозбірня, Українська науково-дослідна станція
птахівництва та Українська науково-дослідна станція комбікорму [316, с. 26–
27]. Очевидно, що німецька окупаційна влада намагалася розвивати аграрну
галузь в Україні з метою використання українських продуктів
сільськогосподарського виробництва для власних потреб.
З ініціативи низки вчених, які залишилися в Києві, планувалося відкриття
Академії сільськогосподарських наук України. Однак німецька окупаційна
влада по-іншому розглядала розвиток галузевої дослідної справи. Вона
потребувала лише фахівців, які б забезпечували промислове та аграрне
виробництво на території України. Відповідно координація мала проводитися
німецькими науковцями, а не українськими науковими інстанціями.
Незважаючи на це, низка інститутів аграрного профілю все ж мала успіхи у
науковій сфері та координації галузевої дослідної справи. Зокрема, Інститут
ґрунтознавства, живлення рослин та агротехніки, сформований на основі
Українського науково-дослідного інституту соціалістичного землеробства, який
очолив професор Г.Г. Махов, проводив комплексні експедиції на території
окупованої України у 1942 р. Результатом стала розробка карти ерозійності
ґрунтів. Особливо відзначився Київський науково-дослідний інститут
сільськогосподарських рослин на чолі з професором В.Ф. Савицьким, який
координував діяльність всіх селекційних установ України. Завдяки
організаційній структурі, до якої входило 8 лабораторій (селекційно-генетична,
біохімічна, фізіологічна, сортовипробувальна, агротехнічна, фізіопаталогічна,
ентомологічна, контрольно-насіннєва), установа за підтримки німецького
керівництва займалася виведенням нових сортів сільськогосподарських рослин,
розмноженням і оцінкою якості українських та іноземних сортів, здійснювала
вивчення проблем спадковості, цитології, фізіології, технічної якості різних
сортів культур, питанням ввезення в Україну нових сільськогосподарських
рослин, поліпшення якості насіння та інше [316, с. 28].