Упрощенная HTML-версия
182
Таким чином, у передвоєнний період налагодилася система науково-
дослідної роботи установами АН УРСР. Незважаючи на те, що основна
координуюча роль над галузевою дослідною справою належала НКЗС УРСР,
інституції Академії наук розв’язували низку республіканських і всесоюзних
завдань в аграрній галузі.
Розгортання воєнних дій по всій території України у 1941 р. змусило
Академію наук повністю перебудувати свою діяльність для потреб фронту.
Перш за все академіки розуміли важливість і необхідність проведення евакуації
населення, тому АН УРСР взяла участь у розробці відповідного плану. Через
наступ німецьких військ на Київ було організовано евакуацію наукового складу
Академії наук до Уфи. Серед 13 евакуйованих науково-дослідних інститутів
були 5 природничого спрямування, які розв’язували низку проблем у галузі
сільського господарства, зокрема: Інститут ботаніки, Інститут біології та
зоології (зообіології), Інститут хімії та хімічної технології, Інститут геологічних
наук, Інститут біохімії [192, с. 74].
Зважаючи
на
окупацію
ворогом
основних
промислових
і
сільськогосподарських регіонів Радянського Союзу, академіки АН УРСР
відіграли важливу роль у культурному й економічному розвитку Башкирії.
Упродовж серпня-грудня 1941 р. в установах АН УРСР було розглянуто
близько 200 тем. Особливу увагу надавалося проблемам оборонного,
енергетичного комплексів та сільського господарства. Досить активними у
розробці проблем урожайності й освоєння нових культур були інститути
ботаніки та зообіології. У першу чергу велася розробка нових методів і підходів
щодо удобрення ґрунтів, вирощування максимальних врожаїв зернових
культур, цукрового буряку, гречки, кок-сагизу, пошук нових оптимальних
способів боротьби з шкідниками сільськогосподарських рослин і тварин [335, с.
14].
Німецька окупаційна влада, розуміючи необхідність використання всіх
ресурсів України на свою користь, відновила діяльність Академії наук наказом
відділу культури та освіти Київської міської управи від 20 жовтня 1941 р.