Упрощенная HTML-версия
177
культур. Професор А.А. Кузьменко, який упродовж 1930–х рр. займався
дослідженнями впливу спектрального складу світла на розвиток рослин,
виголосив доповідь на сесії саме цю тему. Упродовж 1938 р. він провів досліди
щодо впливу світла на окремі культури, зокрема на томати, суницю, тютюн і
махорку. Вчений виявив, що темп проходження світлової стадії повністю
залежить від якості світла. Під час своїх дослідів А.А. Кузьменко встановив, що
довгохвильова частина спектра, ізольована від короткохвильової, прискорює
ріст, розвиток та підвищує рівень врожайності рослин, а короткохвильова
частина спектра, навпаки, гальмує процес росту й розвитку рослини, а також
знижує врожайність [264, с. 98–99]. Відповідно результати дослідження
А.А. Кузьменко мали важливе значення для розробки проблеми врожайності.
Інститут мікробіології та епідеміології ім. Д.К. Заболотного АН УРСР
продовжував дослідження проблем сільськогосподарської мікробіології у
другій половині 1930–х рр. У цей період вчені установи одержали значні
наукові результати:
1)
виконали завдання уряду СРСР щодо визначення етіології
трихорексису коней;
2)
відділ ґрунтової мікробіології Інституту, вивчаючи процеси
перетворення азотистих сполук у ґрунті, здійснив значну роботу в напрямку
застосування бактеріальних добрив, азотофіксуючих бактерій з метою
підвищення родючості й рівня врожайності;
3)
результати роботи з вивчення Leuconostoc meseutroides покладені в
основу інструкції з боротьби проти ослизнення цукрових соків [24, арк. 76].
У 1939 р. в структурі цього інституту відбулися певні зміни. Було
сформовано 5 відділів і 3 лабораторії: відділи патогенних, фітопатогенних,
промислових мікроорганізмів, відділ промислової мікробіології та лабораторії
біохімії мікроорганізмів, бактеріофагії, фільтрабельних вірусів [24, арк. 72].
Відповідно до сформованої структури Інститут розробляв низку наукових
напрямів, у тому числі в сільськогосподарській галузі. Відділи ґрунтових,
патогенних і фітопатогенних мікроорганізмів зосереджували увагу на