Стр. 168 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

168
проблем в аграрній галузі, у той час як інститути ВУАН розробляли окремі
питання у сільському господарстві; 2) практично всі дослідження ВУАСГН
мали прикладне значення, а більшість науково-дослідних робіт ВУАН носили
фундаментальний характер. Однак ВУАСГН і ВУАН, незважаючи на відмінні
риси виконали низку спільних досліджень з метою розробки ключових проблем
аграрної галузі, пов’язаних з урожайністю, розвитком тваринництва, боротьбою
з шкідниками та інше.
Висновки до розділу 3.
У результаті дослідження розвитку аграрної науки у структурі УАН-ВУАН
упродовж 1918–1936 рр. зроблено такі висновки:
1.
У системі УАН створено низку інституцій, які займалися дослідженням
проблем у сільськогосподарській галузі, незважаючи на окреме існування
СГВКУ від Академії наук. Для періоду 1918–1921 рр. характерною була
поступова організація галузевої науково-дослідної роботи кафедрами,
комісіями, Садами Академії наук.
2.
Сільськогосподарська
дослідна
справа
не
була
офіційно
репрезентована у системі УАН-ВУАН, розвиваючись окремо при урядових
органах (Міністерство землеробства Української Держави, Міністерство
земельних справ УНР та Народний комісаріат земельних справ) у вигляді
СГНКУ, а згодом і першої галузевої академії. Проте окремі кафедри фізико-
математичного відділу були агробіологічного спрямування і, незважаючи на
недостатню матеріально-технічну базу та нестачу кадрів, продовжували
дослідження в аграрній галузі, зазвичай спільно з установами НКЗС УСРР. У
червні 1929 р. було обрано 9 академіків за напрямом сільськогосподарські
науки, що підтверджує розвиток галузевої дослідної справи у структурі
Всеукраїнської академії наук.
3.
Потреба у комплексних досліджень, особливо у прикладних галузях
природознавства, зумовила формування нової основної академічної одиниці,
яка замінила кафедри – науково-дослідні інститути. Упродовж першої