Упрощенная HTML-версия
167
У 1935 р. відбувається нова реорганізація ВУАН, пов’язана зі зміною
статуту, організації та структури установи. Фактично період 1935–1936 рр. став
перехідним етапом у формуванні нової структури Академії наук та розширення
її матеріально-технічної бази внаслідок розформування Всеукраїнської академії
сільськогосподарських наук. Однак дослідження в аграрній галузі
продовжилися у системі Академії наук та НКЗС. Відтак, з цього періоду
комплекс
наукових
проблем
інститутів
ВУАН,
пов’язаних
із
сільськогосподарською галуззю, розширився, а в 1936 р., вже у структурі
АН УСРР, зумовило формується окрема сільськогосподарська група наук у
математично-природничому відділі АН УСРР/УРСР, яка існувала до 1938 р.
[335, с. 12–13].
У 1930–х рр., у зв’язку з підвищенням рівня державного фінансування
академічної науки та прагненням радянської влади підвести рівень
економічного розвитку за рахунок наукової діяльності Академії наук, відбулася
реорганізація мережі науково-дослідних інституцій, у тому числі
агробіологічного спрямування. Так, у структурі ВУАН на основі кафедр
сформувалася велика мережа природознавчих наукових інститутів. Фактично у
1930–х рр. утворилася потужна мережа інститутів агробіологічного профілю,
які після ліквідації ВУАСГН продовжували наукову діяльність у
сільськогосподарській галузі.
Таким чином, поступове формування мережі природознавчих установ
аграрного профілю мало охопити комплекс основних наукових проблем,
пов’язаних із сільським господарством. Зважаючи на існування ВУАСГН,
інституції сільськогосподарського профілю ВУАН проводили спільні
дослідження окремих проблем, передбачених тематичним планом.
Результатами науково-дослідної роботи інститутів агробіологічного профілю
ВУАН стало винайдення ліків від стахіботріотоксикозу тварин, підвищення
врожайності та посухостійкості рослин, вивчення плідності шкідливих комах з
метою боротьби з ними та ін. Дослідження ВУАСГН і ВУАН мали низку
відмінностей, зокрема: 1) ВУАСГН проводила комплексне дослідження всіх