Стр. 163 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

163
4) напівзаводських установок. Відділ хімізації народного господарства
проводив наукові дослідження, результати яких знаходили практичне
використання у промисловості та сільському господарстві. На відміну від
Інституту хімічної технології, Інститут хімії меншою мірою приділяв увагу
науковим розробкам у галузі сільського господарства, однак, незважаючи на це,
установа займалася дослідженням нових хімічних засобів боротьби із
шкідниками та розробкою хімічних добрив [91, арк. 17–19].
Одним із потужних науково-дослідних центрів, який займався науковою
розробкою проблем у сільськогосподарській галузі, був Інститут біохімії,
заснований у 1925 р. в Харкові з ініціативи професора О.В. Палладіна. Згодом,
у 1930 р., його було переведено до Києва та передано у підпорядкування
ВУАН. До структури Інституту входило 4 основні відділи: 1) біохімії м’язевої
та нервової діяльності; 2) біохімії харчування; 3) технологічної біохімії; 4)
біохімії тваринництва [150, арк. 8–19]. Відповідно до напрямів формувалася
проблематика досліджень. Кожний відділ Інституту займався дослідженням
проблем, пов’язаних із сільським господарством. Так, перший відділ
досліджував м’язеву діяльність риб, а також сільськогосподарських тварин;
другий відділ займався дослідженням кормової бази для сільськогосподарських
тварин, з метою покращення їх раціону; третій – здійснював розробку проблем
пов’язаних із консервуванням продуктів харчування; четвертий відділ займався
дослідженням проблеми азотного живлення у тварин. Крім того, згідно з
тематичними планами на першу та другу п’ятирічки, особливу увагу Інститут
мав приділити дослідженням, пов’язаним із кормовою базою для
сільськогосподарських тварин, харчової поживності дріжджів та біохімії
м’язевої діяльності риб [150, арк. 38]. Зважаючи на потреби того часу, Інститут
розв’язував комплекс проблем, пов’язаних із харчовою промисловістю та
сільським господарством. Враховуючи необхідність підйому тваринництва
Інститут особливу увагу звернув на дослідження проблем силосування кормів
та азотистого живлення. У результаті було виявлено, що правильне