Упрощенная HTML-версия
162
Поряд із суто сільськогосподарськими інституціями існували науково-
дослідні установи подвійного спрямування, зокрема йдеться про хімічні
інституції. До 1931 р. у структурі ВУАН діяли дві кафедри – хімії та хімічної
технології, які органічно трансформувалися у науково-дослідні інститути.
Новостворені інститути продовжили роботу кафедр щодо розробки низки
питань, у тому числі пов’язаних із сільським господарством [352, с. 36].
У 1920–х рр. науково-дослідну роботу в галузі хімічної технології вела
відповідна кафедра. Проте через відсутність належної матеріально-технічної
бази наукові результати інституції були на належному рівні. Розуміючи
важливість розвитку хімічної науки для економіки й обороноздатності країни,
Рада ВУАН прийняла рішення про організацію Інституту хімічної технології.
Офіційно він був сформований у 1931 р. на основі відповідної кафедри [354,
с. 59].
До структури Інституту хімічної технології увійшла і лабораторія,
утворена у 1928 р. Як і наприкінці 1920–х, так і у 1930–х рр. лабораторія мала
своїм завданням проведення експериментальних досліджень у царині хімічної
технології, хімічної промисловості, а також сільського господарства в інтересах
розвитку економіки УСРР та Радянського Союзу. Упродовж 1930–х рр.
Інститут розроблював такі питання, пов’язані з аграрною галуззю: 1) вивчення
сільського господарства із технічної сторони; 2) дослідження порід дерев
УСРР; 3) дослідження текстильної сировини; 4) пошук способів добування та
переробки рослинної сировини, що дає ефірні олії [40, арк. 1–5]. Ці питання
мали важливе практичне значення для розвитку сільського господарства, про
що свідчать тематичні плани на першу і другу п’ятирічки. Результатами
досліджень стало виявлення впливу вологості текстильних культур на якість
волокна та розробка методики їх обробки.
Паралельно з Інститутом хімічної технології на початку 1930–х рр.
сформовано Інститут хімії. Основою цієї установи стала кафедра хімії та
хімічна лабораторія. До структури створеного Інституту входили чотири
відділи: 1) електрохімії; 2) колоїдної хімії; 3) хімізації народного господарства;