Упрощенная HTML-версия
155
патологією, генетикою і селекцією, а також систематикою тварин [71, арк. 1–2].
Тому з ініціативи І.І. Шмальгаузена у 1930 р. було розроблено та затверджено
проект науково-дослідного Інституту зоології та біології ВУАН. Основою для
нової установи стали зоологічна секція, зоологічний музей, кафедра
експериментальної зоології ВУАН. Згідно з проектом Інституту основна база
мала знаходитися у Києві. Крім того, передбачалося відкрити філії в Одесі та
Харкові. Планувалося сформувати 6 структурних секторів інституту:
1) загальної біології та експериментальної зоології; 2) порівняльної анатомії;
3) фауністики та систематики тварин; 4) застосованої біології та паразитології;
4) гідробіології; 6) загальної порівняльної фізіології [95, арк. 1–6].
Станом на 1931 р. було утворено лише чотири сектори Інституту:
морфології тварин, експериментальної зоології, фауністики і систематики,
біології тварин та паразитології. Крім того, цього ж року до Інституту зоології
та біології було приєднано Зоологічний музей [68, арк. 3]. Згодом, у середині
1930–х рр., сформовано сектор екології, головним завданням якого був пошук
способів боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур. До того ж, на
наступні роки планувалося утворити сектор, який займався б генетикою та
цитологією, що згодом мав перетворитися у відділ генетики та цитології.
Передбачалося організувати до 1934 р. роботу низки лабораторій, зокрема:
експериментальної зоології, порівняльної анатомії, застосованої зоології та
паразитології, екології і загальної та порівняльної екології [95, арк. 4–6]. У
1934 р., з черговою реорганізацією ВУАН, Інститут зоології та біології
розширив свою структуру за рахунок приєднання кафедри експериментальної
зоології. Крім того, цього ж року відбулося заплановане відкриття наукових
секторів Інституту, що дало поштовх розвитку науково-дослідної справи у
галузі фундаментальної та прикладної зоології.
Основними напрямами дослідження Інституту упродовж 1930–х рр. були:
1) закономірності індивідуального росту тварин; 2) детермінація та
диференціювання частин організму в онтогенезі; 3) питання феногенетики;
4) проблема гена і мутації; 5) проблема форм та функцій в еволюційній