Упрощенная HTML-версия
153
наголошуючи при цьому на необхідності з’ясування низки інших питань,
зокрема способу дозування, методики застосування, вірулентністі штамів [225,
c. 54–55].
Проблема озеленення міст, ліквідації засмічень та боротьби з вірусами
стала одним із напрямів дослідження наукових співробітників Інституту
мікробіології та епідеміології М.Д. Богопольського та К.В. Третяка упродовж
першої половини 1930–х рр. Займаючись вивченнями проблеми використання
сміття як добрива для ґрунту, вони змогли розв’язати дві проблеми:
1) очищення залюднених місцевостей від сміття; 2) підвищення родючості
ґрунту. Науковці Інституту вели цю роботу сумісно з Науково-дослідним
інститутом агроґрунтознавства та хімізації [225, с. 53–54]. У результаті
проведення досліджень було виявлено, що у компостах сміття міститься значна
кількість мікроорганізмів, які сприяють підвищенню рівня родючості ґрунту.
З матеріалів історичних джерел відомо, що упродовж другої п’ятирічки
Інститут мікробіології та епідеміології ім. Д.К. Заболотного більшість своїх
досліджень здійснював у сільськогосподарській галузі. У 1930–х рр. однією із
ключових проблем дослідження в аграрній галузі стала розробка методів та
способів підвищення врожайності, тому ця установа відігравала одну з ключову
роль у пошуку вирішення зазначеної проблеми. Так, завдяки дослідженням,
пов’язаним із мікроорганізмами, очікувалося знайти спосіб живлення ґрунту,
який мав стати дешевшим та раціональнішим на відміну від хімічного. Ученим
упродовж 1930–х рр. вдалося у лабораторних умовах дослідити та теоретично
обґрунтувати вплив окремих мікроорганізмів на врожайність, а також
розпочати дослідження у польових умовах [352, с. 34].
Біологічний інститут, утворений на базі Інституту мікробіології імені
Ф.З. Омельченка, із середини 1920–х рр. розгорнув свою роботу в напрямах
дослідження процесу регенерації у тварин, закономірностей їх росту та
розвитку, а також вирішення інших проблем, що стосувалися морфології та
систематикою тварин. Свою роботу установа пов’язувала із науковою
діяльністю кафедри експериментальної зоології, яку також очолював академік