Стр. 151 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

151
людей і тварин, викликаних мікроорганізмами. Перед ним ставилося завдання
займатися проблемами підвищення рівня родючості ґрунтів шляхом внесення
бактерійних добрив та створення умов для розвитку азотофіксуючих бактерій.
Інститут мікробіології та епідеміології вишукував засоби боротьби зі
шкідниками сільськогосподарських культур [353, с. 83]. Робота установи була
тісно пов’язана з діяльністю інших науково-дослідних інституцій ВУАН, які
займалися дослідженням схожих проблем, зокрема: кафедрою біології
сільськогосподарських рослин, Постійною комісією ВУАН з вивчення
продуктивних сил України, Комісією з підвищення врожайності, кафедрою
експериментальної зоології, Біологічним інститутом та ін.
Крім пошуку способів боротьби зі шкідниками сільськогосподарських
культур та підвищення врожайності, Інститут мікробіології та епідеміології
розробляв заходи лікування хвороб сільськогосподарських рослин і свійських
тварин. Учені наукової установи займалися вивченням бактеріозів та мікозів
рослин, дослідження ультравірусів тваринних організмів [1, арк. 23]. Це
питання постало перед ними у 1930–х рр., зокрема через епідемії, у результаті
яких гинули сільськогосподарські тварини. В Інституті досліджували причини
та способи лікування раніше невідомої хвороби коней – стахіботріотоксикозу
та бруцельозу інших тварин. У середині 1930–х рр. науковцями інституту
Б.Є. Айзенманом, В.Г. Дроботьком, П.Є. Марусенком, М.М. Підоплічком
вперше винайдено ліки від стахіоботріотоксикозу коней, за що вони одержали
союзні премії [353, с. 83].
Розширення напрямів дослідження Інституту мікробіології та епідеміології
зумовило відкриття у 1933 р. двох філій у м. Сталіно (нині Донецьк) та
Соснівці. З фінансового розгляду ці філії були незалежними від Інституту й
утримувалися за рахунок місцевих бюджетів та від реалізації результатів
наукової роботи окремим підприємствам, за умови узгодження із керівництвом
Інституту [150, арк. 17]. У 1934 р. сформувалася розгалужена структура
Мікробіологічного інституту. Науково-дослідна у діяльність вели три сектори
установи: 1) промислової мікробіології; 2) сільськогосподарської біології, до