Упрощенная HTML-версия
147
Ідею ліквідації наукових кафедр як структурної одиниці Академії шляхом
входження їх у структуру науково-дослідних інститутів на наступній сесії Ради
ВУАН 29–30 жовтня 1930 р. підтримали й інші представники влади, зокрема
академіки О.Г. Шліхтер та С.Ю. Семковський. Вони вважали систему науково-
дослідних та академічних кафедр застарілою, тому були прихильниками
створення потужних дослідницьких центрів – наукових інститутів [283, с. 46–
49]. Формування науково-дослідних інститутів як основної структурної одиниці
відділів ВУАН мало низку переваг, зокрема: 1) інститути об’єднають ряд
кафедр
з
метою
комплексного
дослідження
окремих
проблем;
2) виконуватимуть більший обсяг роботи, маючи достатню матеріально-
технічну базу. Проте на шляху такої реорганізації певні перешкоди, у тому
числі недостатнє матеріальне забезпечення. Зважаючи на необхідність
реорганізації наукової роботи Академії наук, радянське керівництво спільно із
Радою ВУАН прийняло рішення про формування мережі науково-дослідних
інститутів на основі об’єднання відповідних галузевих кафедр та передачі в
структуру ВУАН інститутів НКО УСРР [352, с. 33].
Так, у 1931–1932 рр. до структури ВУАН із системи НКО УСРР було
передано низку науково-дослідних інститутів, зокрема фізики, ботаніки,
мікробіології, хімії, біології, біохімії, геології та водного господарства, який
раніше підпорядковувався Управлінню водного господарства УСРР [344, с. 16].
Частина з них об’єдналася з низкою агробіологічних кафедр ВУАН, утворивши
великі науково-дослідні інститути.
Агробіологічні інституції ВУАН із 1931 р. вели наукову діяльність поряд з
ВУАСГН. Однак уряд УСРР та Академія наук вирішили залишити дослідження
окремих аспектів в аграрній галузі у структурі ВУАН [332, с. 11]. Зважаючи на
необхідність підвищення рівня врожайності сільськогосподарських культур,
пошуку засобів боротьби зі шкідниками та хворобами тварин, агробіологічні
інституції ВУАН та ВУАСГН проводили спільні дослідження, у тому разі,
якщо це передбачалося проблемно-тематичними планами установ. Отже,
незважаючи на існування ВУАСГН, дослідження окремих проблем, пов’язаних