Упрощенная HTML-версия
144
організмів, вологості текстильних культур. Основним центром досліджень в
аграрній галузі залишалися установи НКЗС, незважаючи навіть на спробу у
1929 р. офіційного оформлення галузевих досліджень у систему ВУАН
3.2.
Природознавчі наукові інститути сільськогосподарського
напряму в структурі УАН-ВУАН (1918–1936 рр.)
Наприкінці 1920–х рр. радянська влада підняла питання про необхідність
реорганізації ВУАН, обґрунтовуючи це застарілістю структури Академії наук.
Перш за все владу не влаштовувало, що набув значного розвитку історико-
філологічний відділ ВУАН, як на її переконання, небезпечний з точки зору
ідеологічного погляду. Крім того, чи не найголовнішою передумовою до
початку реорганізації Академії наук стала необхідність утворення низки
великих науково-дослідних інститутів природничого спрямування, які б
вирішували практичні завдання народного господарства на основі
індустріалізації. Поставало питання про необхідність покращення стану
сільського господарства як основного джерела коштів для індустріалізації, а,
відповідно, й уваги до аграрної галузі науки. Зважаючи на необхідність значних
комплексних досліджень та уникнення паралелізму у науково-дослідній роботі
інституцій Академії наук та урядових організацій, ВУАН, з ініціативи уряду
УСРР, розпочала процес формування мережі науково-дослідних інститутів, у
тому числі й агробіологічного спрямування.
Ліквідація у 1926 р. СГНКУ – єдиної наукової організації, яка займалася
дослідженнями тільки у сільськогосподарській сфері, – стала однією із причини
формування мережі агробіологічних інститутів у структурі ВУАН наприкінці
1920–х рр. У цей же період піднімається питання про доцільність та
необхідність формування наукової установи, мета якої – координація наукової
діяльності в аграрній галузі. Йдеться про створення Всеукраїнської академії
сільськогосподарських наук (ВУАСГН). Разом з тим, необхідність підвищення
рівня врожайності у зв’язку з підвищеними вимогами хлібозаготівель,
змушували низку науково-дослідних кафедр НКО УСРР та академічних