Стр. 140 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

140
експорту культур та інші [267, с. 57–61]. Наприкінці 1920–х – початку 1930–х
рр. вчені розгорнули дослідження плодово-ягідних культур з економічної точки
зору, намагаючись обґрунтувати важливість їх вирощування.
Цукрова секція УКОПС виникла у результаті організації комплексних
досліджень, пов’язаних із цукровою промисловістю. За пропозицією
Центрального науково-дослідного інституту цукрової промисловості було з
організовано роботу цієї секції УКОПС. Основні проблеми, які мала
вирішувати секція: 1) районування технічних культур у цукрово-промислових
районах; 2) соціально-економічна характеристика цукрово-промислових
районів; 3) методологія ефективності фінансування цукрової промисловості; 4)
вивчення економічних та географічних умов розгортання цукрової
промисловості на території України (у 1929 р. – на Правобережжі) [301, с. 73].
У 1930–х рр. секція за кошти Інституту цукрової промисловості продовжувала
дослідну роботу, досліджуючи особливості та умови вирощування цукрових
буряків та їх обробку на території Правобережної України.
Члени УКОПС вважали за необхідне проводити комплексні дослідження
ґрунтів спільно з установами НКЗС УСРР, у тому числі з Центральною
агрохімічною лабораторією [290, c. 14]. У 1928 р. було складено план на першу
п’ятирічку, згідно з яким значна увага приділялася дослідженням мінеральних
ресурсів, з метою задоволення потреб сільськогосподарського будівництва.
Фактично ці ресурси ставали альтернативою хімічних добрив. Секція
проводила дослідження фосфоритів і гіпсу на Чернігівщині та Поділлі. На
одному з прилюдних засідань 28 грудня 1928 р. були заслухані наукові доповіді
вчених відділу ґрунтознавства Центральної агрохімічної лабораторії
НКЗС УСРР, в яких висвітлювалися результати досліджень агрономічних
мінеральних ресурсів і ґрунтів у районі Дніпрельстану. Результатом засідання
стала прийнята УКОПС резолюція, згідно з якою Комісія мала об’єднати
науково-дослідну роботу відділу ґрунтознавства Центральної агрохімічної
лабораторії з Озерною Комісією ВУАН та організувати проведення
Всеукраїнського з’їзду ґрунтознавців [227, c. 26–36]. Ці рішення членів