Упрощенная HTML-версия
131
відділу було надано фінансову допомогу в розмірі 100 тис. крб. [199, с. 214–
215]. Незважаючи на це, Комісія з вивчення природних багатств продовжувала
функціонувати та розвиватися, про що свідчить створення нових секцій
інституції, зокрема сільськогосподарської. При формування кошторису на
1920 р. секції Комісії з вивчення природних багатств України повинні були
отримати: 1) гідрологічна – 50 тис. крб.; 2) хімічно-технічна секція – 54 480
крб.; 3) фізична секція – 15 тис. крб.; 4) сільськогосподарська секція – 50 тис.
крб. [199, с. 172–173] Перші три з названих секцій працювали в тісному зв’язку
із сільськогосподарською секцією. Якщо проглянути на кошторис видатків
кожної секції, то можна знайти пункти, безпосередньо пов’язані з аграрною
галуззю [349, с. 85].
Першочергово, на організаційних зборах Комісії вирішувалося питання
про її структуру. Було прийнято рішення про формування таких секцій:
теплову, будівельних матеріалів, підземних багатств, гідрології, хімічно-
технічну, фізичну та сільськогосподарську. Фактично кожна секція
безпосередньо чи побічно займалася дослідженнями в аграрній галузі. Про це
свідчить формування у структурі кожної секції окремих напрямів, завданням
яких було дослідження низки сільськогосподарських проблем. Наприклад при
гідрологічній утворювалася меліораційна підсекція, завданням якої було
проведення досліджень пов’язаних з оптимальним зрошенням земель з метою
збільшення
площі
посівів
і
підвищення
рівня
врожайності
сільськогосподарських культур. Такі підсекції було створено і в інших
структурних одиницях Комісії з вивчення природних ресурсів, зокрема: секція
підземних багатств мала у своїй структурі гідрологічну підсекцію; фізична
секція – геофізичну та метеорологічну підсекції [253, с. 54]. Враховуючи
сказане, припустимо, що на початку існування чи не основним завданням
Комісії були дослідження у галузі сільського господарства.
У 1919 р. Комісія не припиняла науково-дослідну та організаційну роботу.
Однак через громадянське протистояння у Києві п’ять разів змінювалася влада,
що у свою чергу негативно позначилося на організації наукової роботи