Стр. 129 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

129
так дикорослі, які вчені вводили в культуру. Серед іноземних культур було
повністю акліматизовано у 1920–на початку 1930–х рр. персик, рицину,
опійний мак, лаванду, цукрове сорго, арахіс, люфу, виноград, мигдаль, хурму,
рижій, бавовник, кенаф та ін. У цей період було окультурено низку лікарських
рослин, зокрема: валер’яну, шавлію, крупноцвітий наперсник та ін. Під
керівництвом академіка М.Ф. Кащенка виведено нові сорти гібридних рослин:
гібридний наперсник, гібридний опійний мак, нові сорти яблуні [89, арк. 32].
Однією з основних інституцій УАН, яку передбачалося створити відразу,
став Ботанічний сад, директором якого обрано у 1918 р. академіка
В.І. Липського на шостому засіданні фізико-математичного відділу. Головним
завданнями очільника стали розробка концепції та організація побудови саду в
найближчі терміни. Однак, незважаючи на першочерговість заснування
Ботанічного саду як осередку науково-дослідної роботи з ботаніки, ентомології,
генетики, селекції, упродовж 1920–х рр., ВУАН не вдалося одержати необхідну
ділянку. Тому науково-дослідну роботу проводили в саду Київського
державного університету. У 1920–х рр. вчені-ботаніки займалися
систематизацією рослин Саду, розробленням основ геоботанічного
районування, питаннями впливу кліматичних чинників та інші,
використовуючи земельні ділянки діючих ботанічних садів Києва, зокрема
ботанічного саду при Київському державному університеті, який очолював
О.В. Фомін. [243, с. 42].
Дослідження природних ресурсів України мало важливе значення для
розвитку економічного потенціалу країни. Усвідомлюючи це, Комісія з
утворення УАН невідкладно порушує питання про необхідність утворення
відповідної інституції, яка б займалася дослідженням всіх природних ресурсів
та пошуком способу їхнього раціонального використання. Незважаючи на те,
що фундатори УАН акцентували увагу на ній під час засідань Комісії у липні-
листопаді 1918 р., все ж її не вдалося утворити водночас з Академією наук.
Проте у бюджеті на 1919 р. передбачено кошти на утворення та фінансування
Комісії з вивчення природних багатств України. Її перше організаційне