Упрощенная HTML-версия
127
досліджував причини зниження врожайності зернових культур унаслідок
надмірних опадів. Він зазначив, що висока вологість знижує рівень врожаю на
20–40 %, що у свою чергу зумовлює так зване «стікання» зерна.
І.В. Магара вивчав основні фізіологічні та біохімічні причини «стікання»
зерна, з метою відбору більш вологостійких сортів зернових культур. Упродовж
1931–1932 рр. вчений вів дослідження жита, ярої пшениці, ячменю спільно з
Київською крайовою державною насіннєвою контрольною станцією
селекційного відділу Українського науково-дослідного інституту цукрової
промисловості й Немерчанською дослідною станцією. Основними завданнями
цих досліджень визначено: 1) з’ясування можливості викликати явище
«стікання» в експериментальних умовах; 2) дослідження найбільш вразливого
періоду розвитку рослини для цього явища; 3) з’ясування фізіологічних причин;
4) відбір основних речовин, які впливають на зниження врожайності;
5) вивчення анатомічних особливостей насіння, яке зазнало впливу «стікання»
[261, с. 15–18]. Ці дослідження мали прикладне значення, оскільки його
результати дозволяли селекціонерам відбирати стійкіші до «стікання» сорти,
які за різних погодних умов надаватимуть високий врожай.
Серед важливих проблем сільськогосподарської ботаніки варто розглядати
хімічну фізіологію рослинних організмів. З метою активізації досліджень у
цьому напрямі у структурі ВУАН було сформовано кафедру хімічної фізіології
рослин, яку з червня 1929 р. очолив академік В.М. Любименко. На початку
1930–х рр. він проводив дослідження фізіологічних умов утворення етерових
олій у рослин, фізіологічні методи впливу на динаміку розвитку рослин [89,
арк. 40]. Учений розробляв теорію пристосування рослин до зовнішніх умов. На
основі експериментальних досліджень, довів, що ріст і розвиток рослин
формується за участі зовнішніх чинників, зокрема світла, температура,
фізичних та хімічних властивостей субстрату. У результаті досліджень було
доведено, що відсутність одного з перелічених чинників спричинює загибель
рослини, а заміна хімічної енергії на світло позитивно позначається на адаптації
рослин. Кафедри фізичної та хімічної фізіології рослин увійшли до структури