Упрощенная HTML-версия
119
обмежувалася лише кафедрами біології сільськогосподарських рослин,
геофізики та метеорологічної обсерваторії ВУАН, здійснювалася разом із
дослідними кафедрами НКО та сільськогосподарськими науковими установами
НКЗС УСРР.
У 1926 р. кафедра біології сільськогосподарських рослин почала
отримувати стабільне фінансування від Академії наук, що активізувало роботу
інституції та формування у її структурі Комісії вивчення підсочки та її впливу
на дерево [37, арк. 8]. Зазначений фактор сприяв розвитку досліджень з теорії
посухостійкості сільськогосподарських рослин та смоляних тисненень у
хвойних деревах. У 1927 р. Є.П. Вотчал, спільно із дослідниками
А.М. Кекухом, Ф.І. Завгороднім, А.С. Мельником, І.П. Косач-Борисовою та
деякими студентами КСГІ завершив дослідження відмінностей у величині
транспіраційного коефіцієнт асиміляції упродовж доби, при цьому виявив
переривчастий характер асиміляції у другій половині доби та незалежність
денної транспірації від зовнішніх умов. Він обґрунтував такі фізіологічні
явища, які відбуваються в рослинах у процесі онтогенезу: «транспіраційна
втома», «транспіраційний коефіцієнт асиміляції», «депресія асиміляції» [342,
с. 869].
Дослідження кафедри біології сільськогосподарських рослин різних сортів
з метою їх стандартизації, відповідно до завдань селекції стали причиною для
формування у 1927 р. Комісії з вивчення сортів сільськогосподарських рослин і
умов урожайності. Після доповіді Є.П. Вотчала «Исследовние и стандартизация
сорта сельскохозяственных растений» на 226–му засіданні фізико-
математичного відділу було прийнято офіційне рішення стосовно створення
відповідної комісії [122, арк. 29–30]. Її першими членами стали Є.П. Вотчал,
О.В. Фомін, М.Т. Кащенко. Комісія отримувала здебільшого завдання та
асигнування від науково-дослідних установ НКЗС УСРР [37, арк. 9]. На основі
ботанічної лабораторії, за участі низки інституцій Науково-консультаційної
ради (НКР) НКЗС УСРР, біологічних кафедр НКО УСРР та академічних