Упрощенная HTML-версия
113
Зокрема, Київська метеорологічна обсерваторія разом із кафедрою геофізики та
сільськогосподарської метеорології у 1927–1928 рр. отримала з 11 931 крб., а в
1931-1932 рр. – 39 950 крб. [45, арк. 1]. Відповідно за 5 років бюджет установи
збільшився понад 28 тис. крб.
З моменту перетворення Мікробіологічного інституту ім. Ф.З. Омельченка
в Біологічний інститут у 1924 р. тимчасово були припинені дослідження у
галузі мікробіології. Лише восени того ж року з обранням на посаду голови
кафедри мікробіології академіка Д.К. Заболотного відновилася дослідна робота.
Крім дослідження хвороб людей і тварин кафедра займалася вивченням
сільськогосподарської мікробіології [89, арк. 1–5]. Не маючи власного
приміщення, вчені не змогли організувати комплексну роботу з вивчення низки
проблем. Лише у 1929 р. Д.К. Заболотній, приїхавши до Києва, зорганізував на
основі кафедри науково-дослідний Інститут мікробіології та епідеміології.
У 1920–х рр. хімічною наукою в Україні займалися дві академічні кафедри:
хімії та хімічної технології [329, с. 33]. Основна їх діяльність у зазначений
період була спрямована на формування теоретичної основи для майбутніх
експериментів. Прикладні дослідження розгорнулися лише після формування
матеріально-технічного підґрунтя для організації науково-дослідних інститутів.
У 1919 р. на посаду голови кафедри хімічної технології було обрано
академіка В.Г. Шапошникова [89, арк. 4]. У першій половині 1920–х рр. її
робота не була активною через відсутність необхідного приміщення для
обладнання лабораторії, слабку матеріально-технічну базу та не
скомплектованого кадрового резерву. Відповідно під керівництвом
В.Г. Шапошникова проводилися теоретичні розробки низки прикладних
проблем у галузі промисловості та сільського господарства, зокрема вологості
льону, результати яких опубліковані у збірнику «Влажность русских льнов» у
чотирьох томах [243, с. 39].
У 1925 р. під час обстеження Академії наук робітничо-селянською
комісією було встановлено, що інституції ВУАН не мають необхідних коштів
для утримання штату, на господарські витрати та науково-операційні видатки