Стр. 110 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

110
Для проведення дослідження кафедри спільно з Інститутом геофізики,
науково-дослідною кафедрою сільськогосподарської метеорології та Київською
геофізичною обсерваторією залучалися установи республіканського та
всесоюзного значення, зокрема: Укрмет, Головна геофізична обсерваторія у
Ленінграді, Бюро погоди у Москві, Гідрометцентр у Феодосії, Цукротрест,
Дирекція південно-західних залізниць [61, арк. 3]. Дослідження академічної
кафедри мали вагоме значення не лише на республіканському, але й на
всесоюзному рівні. Геофізична комісія була організована у 1921 р., яку в тому
ж році очолив академік Б.І. Срезневський. Основним напрямом її дослідження
стали проблеми посухи у степових районах України спричинені різними
факторами. Наукові розробки вели з таких питань: випаровування, вплив
сонячної радіації на рослинні і тваринні організми, клімат УСРР, земний
магнетизм, сільськогосподарська метеорологія та ін. [89, арк. 9]. Геофізична
обсерваторія, яка існувала ще в часи Російської імперії, у 1920–1930–х рр. мала
таку структуру: 1) метеорологічна станція (заснована у 1855 р.); 2) кабінет
фізичної географії (1884 р.); 3) аерологічна станція (1920 р.); 4) музей приладів і
діаграм (1920 р.); 5) випарувальна станція (1921 р.); 6) актинометрична станція
(1922 р.); 7) кафедра геофізики та сільськогосподарської метеорології [61,
арк. 1–2].
Фізично-географічний інститут, як основний осередок геофізичних
досліджень, зосереджував увагу на вивченні природних явищ та їх впливу на
сільське господарство, зокрема: прогнозування посух, повеней. Науково-
дослідна робота академічної кафедри прикладної фізики та Фізично-
географічного інституту в галузі геофізики проходила у тісному взаємозв’язку з
метеорологічною обсерваторією ВУАН та Укрметом [329, с. 32]. Так, у 1922 р.
науковцем М.І. Барановим досліджено динаміку зміни температурних
показників ґрунтів Києва та околиць. Разом з тим здійснювалися дослідження
явища посухи на території України, які фінансувалися Цукротрестом. Фактично
ця проблематика була поділена на два основні напрямки дослідження:
1) ботанічно-агрономічні дослідження, які проводили академік Є.П. Вотчал та