Упрощенная HTML-версия
109
практична діяльність установ була пов’язана з організацією геологічних
розвідок на території України з метою пошуку мінерально-сировинних ресурсів
і досліджень властивостей ґрунту в різних географічних регіонах. Для
ознайомлення населення республіки з природними багатствами України та їх
практичним і раціональним використанням у промисловості, будівництві та
сільському господарстві проводилися екскурсії, виставки, спеціальні курси
друкувалася навчальна література, що становило в основу пізнавально-
освітнього напрямку діяльності кафедри та кабінету геології ВУАН упродовж
1920–х рр. [247, с. 33–35]. Так, для студентів вищих навчальних закладів голова
кафедри академік П.А. Тутковський та старший вчений-консерватор
геологічного кабінету, гірничий інженер Х.М. Полонський підготували до
видання підручник «Мінералогія і геологія для сільськогосподарських
інститутів».
Особливо значних успіхів у галузевому дослідженні в 1920–х рр. досягла
секція геології. Спільно із кафедрою вона розробляла принципи
гідрогеологічного районування, досліджувала проблеми формування різних
типів ландшафтів на території України, водопостачання у міста та села,
вивчення гідрологічних умов різних регіонів країни та їх вплив на розвиток
сільського господарства, пошук способів боротьби з ярами та ін. [243, с. 51].
Важливими у підрозділі прикладного природознавства були дослідження в
галузі геофізики, які проводили відповідна академічна кафедра, комісія та
заснований у 1921 р. Фізично-географічний інститут. З обранням на посаду
голови кафедри академіка Б.І. Срезневського, було організовано вивчення
проблем геофізики. Крім того, академік очолював геофізичну обсерваторію та
Комісію з питань геофізики. З березня 1922 р. комісія, обсерваторія та інститут,
через нестачу фінансових ресурсів, вже не отримували кошти від ВУАН, тому
установи працювали у тісному взаємозв’язку з Інститутом народної освіти
(ІНО),
Київським
політехнічним
інститутом
(КПІ),
кафедрою
сільськогосподарської метеорології НКО УСРР та СГНКУ [89, арк. 9].