Упрощенная HTML-версия
107
Враховуючи факт громадянського протистояння та критичного
недофінансування, не вдалося відразу побудувати системну роботу УАН.
Передусім це позначилося на фізико-математичному відділі, інституції якого
потребували значних коштів. Проте, незважаючи на вплив цих обставин, у
структурі даного відділу почали утворювати низку агробіологічних інституцій:
кафедри, секції, інститути, комісії та ін.
У 1920–х рр., згідно зі статутом ВУАН, основною структурною одиницею
Академії наук була кафедра, при якій формувалися інші інституції певного
профілю. Така структура існувала до 1934 р. – моменту, коли кафедри схожого
спрямування
об’єднувалися
в
науково-дослідні
інститути
або
розформовувалися. Отже, можливо розглянути проблеми формування
агробіологічних кафедр та інших інституцій, що входили до структури УАН-
ВУАН.
Упродовж 1918–1934 рр. у структурі фізико-математичного та соціально-
економічного відділів вела науково-дослідну роботу низка кафедр
агробіологічного спрямування, зокрема: біології сільськогосподарських рослин,
зоології, хімії, хімічної технології, геофізики, гідрології, ґрунтознавства,
геології, акліматизації, генетики та селекції, фізичної та хімічної фізіології
рослин, біохімії, народного господарства та ін. Паралельно науково-дослідною
роботою в сільськогосподарській галузі здійснювали установи НКЗС УСРР,
зокрема секції СГНКУ, та науково-дослідні кафедри НКО УСРР. Зважаючи на
це, можливо припустити, що значна кількість сільськогосподарських
досліджень установами ВУАН проводили спільно з науково-дослідними
кафедрами НКО та інституціями Наркомату земельних справ.
Починаючи з 1918 р. почалося формування сільськогосподарських
економічних досліджень при відділі соціальних наук. Зокрема, було створено
кафедру економіки сільського господарства, яку очолив В.А. Косинський.
Утворено Інститут економічної кон’юктури, одним із завдань якого стало
проведення досліджень у сфері економіки аграрної галузі [104, арк. 2]. Через
економічні та політичні чинники названі інституції не змогли організувати