Упрощенная HTML-версия
101
РОЗДІЛ 3.
ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ АКАДЕМІЧНИХ УСТАНОВ АГРОБІОЛОГІЧНОГО
НАПРЯМУ В СТРУКТУРІ УАН-ВУАН (1918–1936 РР.)
Основним
завдання
цього
розділу
є
висвітлення
розвитку
сільськогосподарської науки в інституціях УАН-ВУАН; розкриття
особливостей реорганізації агробіологічних академічних кафедр, комісій,
секцій у науково-дослідні інститути та розвиток сільськогосподарських
досліджень у них протягом 1918–1936 рр.; характеристика тенденції
матеріально-технічного та кадрового забезпечення сільськогосподарської науки
протягом 1918–1936 рр.; аналіз основних наукових досягнень учених УАН-
ВУАН в аграрній галузі.
3.1.
Агробіологічні кафедри, комісії, секції Академії (1918 – початок
1930
–
х рр.)
Українська академія наук, заснована у листопаді 1918 р., відразу розпочала
свою наукову та науково-організаційну діяльність. Враховуючи великий обсяг
роботи, виконаний членами Комісії з утворення УАН, відзначимо, що через
низку об’єктивних причин не всі проекти були реалізовані відразу. Частину
інституцій, зокрема агробіологічного напряму планувалося утворити вже після
створення Академії.
У процесі становлення УАН низка фундаторів Академії наук
наголошувала на потребі формування окремого відділу прикладного
природознавства. Проте через нестачу професійних кваліфікованих кадрів, які
змогли б очолити академічні кафедри відповідного відділу, вчені дійшли до
згоди сформувати підрозділ прикладного природознавства у структурі другого
фізико-математичного відділу. Відповідно, після становлення Академії наук
низка вчених вважали за необхідне розвивати прикладні галузі у структурі
другого відділу. Так, професор Л.П. Фан-Дер-Фліт подав записку до фізико-
математичного відділу, у якій обґрунтовував значення прикладних галузей для